Як працює система?
Для розуміння проблеми окреслю типову схему морських перевезень. Оператор судна знаходить через брокера на ринку замовлення, яке за маршрутом, ціною та вантажем становить для нього комерційний інтерес. Після переговорів оператор укладає контракт на перевезення вантажу. В райдері контракту зазначається порт завантаження, порт вивантаження, або регіональний діапазон портів чи один порт зі списку. Тут же вказується агент в портах завантаження і вивантаження, назва та спосіб зв’язку. Крім цього вказуються відправник та отримувач вантажу, дата та час подачі судна на завантаження та вивантаження.
Останнє обговорюється окремо, тому що весь позанормовий час оплачується додатково з кишені власника судна. Особливо акцентується увага на тому коли капітан має давати notice – повідомлення на адресу агента, оператора чи власника судна. Зазвичай це відбувається за 24-48 годин до підходу судна та в момент прибуття. Агент судна повідомляє капітану порту про прибуття судна не пізніше, ніж за 24 години до цього. Цей момент особливо прописаний в морських правилах. За рухом суден відбувається постійний контроль з боку Державної морської адміністрації.
Порти Криму поза законом
А тепер ключове. Державний портовий контроль РФ не вносить до системи рух суден на території окупованого Криму. Це означає, що в інформаційній системі відсутні всі заходи суден в закриті порти на окупованій території України.
Росія обслуговує та керує окупованими портами згідно з законодавством РФ. Але до російської системи безпеки кримські порти не підключені. Міжнародна морська організація (IMO) не дозволяє перепризначити коди українським портам.
Тобто маємо ситуацію, коли державний портовий контроль (PSC) України закрив порти, тому що не може об’єктивно вести їх контроль. В той самий час PSC Росії не враховує та не відображає в системі заходи суден в ці порти, тому що вони не визнані російськими на міжнародному рівні.
Порт, як і судно, теж має сертифікат морського регістра судноплавства. З нашого боку він призупинений. В російському реєстрі він не був виданий.
Таким чином, сьогодні порти в окупованому Криму є чимось на кшталт Тортуги у 17 столітті.
У зв’язку з цим відсутній механізм розслідування пригод в портах окупованого Криму, а також організація, до якої можуть апелювати страхові компанії з питаннь вантажу, судна та екіпажу.
Все не як в людей. Досвід Кіпру
Після консультацій з експертами галузі, вималювалась наступна картина: український PSC має отримувати інформацію про заходи суден в закриті порти України (окуповані території). Кожен такий випадок має бути занесений у відкритий реєстр та повідомлений іншим PSC в середземноморсько-чорноморсько-балтійському басейні, а також в штаб-квартиру BIMCO.
Коли інформація про судна-порушники стане загальнодоступною, то допуск та обслуговування таких суден стає проблемним, зважаючи на іміджеві загрози. Це дозволить вплинути на власника судна. В результаті він або відмовиться від отримання контрактів, або перейде в юрисдикцію, яка більш вільно відноситься до порушення міжнародного права.
Ще один важливий момент. Сьогодні мореплавці формально не можуть отримати інформацію щодо закриття портів. Сторінка адміністрації Феодосійського порту, куди заходила сумнозвісна Nadalina – не оновлюється, хоча на ній має бути повідомлення про те, що порт закритий і всі відповідні розпорядження капітану порту з цього приводу.
Тому звертаю увагу на прецедент Північного Кіпру – дуже важливий та корисний для нас. На цій окупованій території функціонує міжнародний морський порт Фамагуста. Судна продовжують заходити до нього, але є одне обов’язкове правило: спочатку вони мають зайти до порту Ларнака, що на Кіпрі. Якщо це не буде зроблено, то судно буде миттєво заарештують та експропріюють.
Це стосується не тільки території Кіпру. Аналогічним чином з цим судном поведе себе Греція, а в порт Ізраїлю таке судно просто не допустять. Тому власник судна буде зважати на ризик втрати власності та підпише контракт лише у випадку, коли незаконні перевезення та контрабанда – його базова спеціалізація.
Повідомленя про закриті порти Кіпру публікується з 1974 року. В Україні протилежна ситуація. На сайті адміністрації морських портів України відсутні відповідні повідомлення. Реєстр порушників, наскільки мені відомо не складається і до партнерів не передається.
Ще одне ключове питання: яким чином з’являється дозвіл на відхід з українського порту на окупованій території, що закритий? При цьому на ньому значиться підпис капітану порту, який призначений Морською Адміністрацією РФ з гербовою печаткою Росії та відповідно митною російською печаткою? Чи має місце підробка відхідної - документу, який обов’язково необхідний для проходу судна через турецький Босфор?
Що потрібно зробити?
Для з’ясування цих обставин Морська Адміністрація України має право на запит у турецьких колег копій відхідних суден-порушників, що пройшли Босфор. Підставою для цього є обмін інформацією в рамках Чорноморського меморандуму (/BLACK SEA MoU).
На сервері адміністрації портів України сторінки всіх закритих портів існують. Втім, на них немає інформації про їх закриття, а також про те, що заходи суден в них заборонені. Таке повідомлення має бути негайно розміщені з посиланням на відповідні законодавчі акти.
У випадку виконання всіх юридичних передумов Україна отримує право арешту суден-порушників у випадку заходу в порти української юрисдикції. А така практика сьогодні має місце. Як свідчать результати аналізу, значна частина суден-порушників після або до заходу до портів Криму, заходить також і в порт Одеси.
Крім того, Україна може вимагати арештів та конфіскації таких суден в іншіх портах держав, що не визнали анексію півострову.
Робити це потрібно негайно. Інакше кораблі зі зброєю та іншим нелегальним грузом і далі будуть курсувати до сучасної Тортуги в центрі Європи – портів Криму.