Всі на борт: Depeche Mode у Києві

Як же добре було знову їх побачити. Співати разом із ними чи не кожну пісню із сетліста. Насолоджуватись еротичними танцями Дейва з мікрофонною стійкою. Відчувати, як біжать по шкірі мурашки від оксамитового голосу Мартіна. Витирати вологі очі під час завжди такої зворушливої Somebody. Бути частиною штормового океану десятків тисяч рук на Never let me down again. І врешті здійснити давнє бажання познімати DM із відстані кількох метрів.