Події тих страшних років сучасний українець не може навіть уявити. За підрахунками українських та зарубіжних дослідників, жертвами голодомору 30-х років в Україні стали від 6 до 8 мільйонів людей.
У роковини цієї трагедії ми маємо не просто згадати мільйони знищених життів, але й винести з цього якісь уроки.
Люди повинні замислитися над тим, наскільки важливим є незалежність та суверенітет держави, про те що країна повинна дбати про свій народ, про його сьогодення і майбуття.
Варто зрозуміти, наскільки високою є роль європейських ліберальних цінностей, які на перше місце ставлять людину, її життя та гідність. Не секрет, що нинішній авторитарний режим, який панує в Україні, ставить під загрозу щасливе майбутнє нашої держави.
З часом громадяни взагалі не матимуть змоги впливати на політику влади. І, не дай Боже, найстрашніші кошмари минулого можуть повторитися.
Сьогодні ми знаємо, що голодомор ніколи не стане для нас історичною минувшиною, адже нестерпний біль шматує пам'ять не тільки очевидців, але й наступні покоління.
Тому наш обов'язок — увічнювати та вшановувати пам'ять мільйонів вбитих українців і цим самим зберігати духовну єдність нинішніх і прийдешніх поколінь.