Як завжди, цікава думка пана Стігліца (лауреата Нобелівської премії в економіці, професора Колумбійського університету), який завжди був, таким собі, опозиціонером політики МФВ та ЄЦБ.
В цій статті, він, особливо не ховаючись, закликав голосувати греків проти домовленостей з "трійкою" кредиторів. Хоча визнає, що це стрімко погіршить їх економічну ситуацію на значний час. При цьому він наголосив, якщо греки проголосують за домовленості, то їх чекає "депресія майже без кінця".
Певною мірою він правий. Без інструментарію у вигляді власної грошово-кредитної політики Греція вийти з економічної кризи не зможе ніколи. Потрібно за рахунок глибокої девальвації вже власної валюти зробити грецьку економіку більш конкурентоспроможною.
От тільки пан Стігліц не сказав, що з лівими популістами греків чекає не просто вихід з єврозони. Я, як раз, неодноразово, казав, що це єдино правильний крок.
З "ліваками" греків чекає деградація економіки до рівня Венесуели. Бо питання не тільки у девальвації власної валюти та відповідного здешевлення робочої сили та суттєвого зменшення бюджетних витрат на зарплати «бюджетникам», соціальні виплати та пенсії.
Потрібно ще вміти проводити грамотну грошово-кредитну політику. В тому числі, знаходити необхідні професійні аргументи для представників МВФ, не слідуючи бездумно всім їх наполегливим рекомендаціям.
Наприклад, в Україні, незважачи на власний центробанк та національну валюту, з цим всі роки незалежності були великі проблеми.
Питання, як для Греції, як, до речі, і для України, в реформах, в спроможності визнавати, що краще можна жити лише тяжко працюючи, маючи збалансований державний бюджет, зменшуючи кількість державних функцій та держслужбовців, приватизуючи всю комерційну держвласність, створюючи сприятливі умови для інвесторів.
"Шара" колись завжди має завершуватися.
Але про це Стігліц промовчав.