Брудну лайку вжили? Так Ви п’ять хвилин постійте біля звичайної української середньої школи чи столичного вищого навчального закладу. По-хамськи говорили з людиною? А Ви давно спілкувались з українськими чиновниками?
Звісно, хамство щодо будь-кого – це неподобство. Брудна лайка – це неприйнятно (ще й адмінправопорушення). Але до чого тут реґіонали чи донецькі? Тут пан Лещенко трошки зміщує акценти і штучно роздмухує партійні та регіональні суперечки. Хамили журналістам і нашоукраїнці, і бютівці, і регіонали – і не охоронці цінних тіл, а поважні, і наче освічені, представники цих політпроектів: серед інших, Ющенко, Пашинський, Азаров. Коли мені, для прикладу, хамить місцевий бютівський депутат в Ужгороді, я не дивуюсь: не інтелігенцію же чи бодай вихованих людей нам опозиція пропонує у прохідній частині своїх списків. І просто смішно, коли хами борються з Хамом.
Використовують ненормативну лексику не лише в Донецьку чи Криму, а й на Закарпатті та в Чернівцях. Чи, на думку пана Лещенка, посилання добірним закарпатським діалектом менш обурливе, ніж російською з милим геканням? Якщо так: відоме відео про навички спілкування ставленика Ющенка на Закарпатті. Не варто вішати всіх собак на реґіоналів чи донецьких. Це віковічна проблема «з хама в пани». І наша як суспільства, що ми приводиму у владу аморальних людей за принципом «меншого зла».