Кожен українець має усвідомити: простору та часу для відступу немає. А от підготовка до рішучого опору може стати щепленням, імунітетом від «путінських обіймів».
Усі здобутки вітчизняної армії – це результат зусиль самих вояків, бойових офіцерів і генералів, що справді піклуються про майбутнє Української держави.
Чи може справді розпочатися це масштабне вторгнення ураженням з повітря та ракетними ударами по українській системі управління військами, придушенням зв’язку, точковими ударами по системах ППО та
базах літаків?
З усім безпілотним фронтом у Росії виявилися проблеми. Уже досить чітко виглядає успіх технологічного блокування країни. Технологічне стримування могло б призвести й до загального стримування
агресії – бо Кремлю не буде чим погрожувати.
Щоб зрозуміти, наскільки ШІ потрібен армії, варто зазирнути в табір ворога. А там уже відбувається зондування реакцій світу на нові воєнні операції проти України.
Україна зробила замовлення на кілька літаків, держава також анонсувала окрему ракетну програму. У кораблебудуванні все навпаки – Міноборони замовило для армії турецькі корвети та британські і
американські катери.
З початком російсько-української війни військові кинулися розробляти власні міномети. Саме міномет завдає чи не найбільших ушкоджень з усіх артилерійських систем.
Попри те, що Україна де-факто є форпостом західного світу у стримуванні кремлівської чуми, західноєвропейські гравці Альянсу віддають перевагу або «корисному використанню» нашої держави, або
цинічним відмовам.
«Україна успішно сформувала нові школи, наприклад, зі створення та виробництва бронетранспортерів і колісних броньованих машин, безпілотників, наземних роботів».
Конструктори ДП «Антонов» планують модернізувати транспортні літаки Ан-74 під збірку їх у Канаді – із двигунами Pratt&Whitney. Таких проєктів був майже десяток, і вони дивним чином були
провалені.