директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Якщо упродовж двох-трьох місяців до холодів не надати Україні нових, передових озброєнь, війна може затягнутися до весни, чого, власне, й прагне Путін.
Україна здатна перемогти – якщо їй це дадуть зробити.
Захисники України вже за крок від перелому у війні, однак цей перелом не може відбутися без повної та беззастережної підтримки усіх, без виключення, партнерів. Війна на виснаження
продовжується.
Липень буде не менш важким, ніж червень. НАТО балансує, США та Британія стають більш рішучими Росія вдається до неприхованого тероризму, Україна тримається…
Надавати Києву зброю нового покоління Захід поки не поспішає. І це є проявом інфантильної політики Заходу щодо України та російської загрози.
Санкції і зброя, зброя і санкції – це повітря для легенів українських вояків та отрута для злочинних кремлівських угруповань. Але, коли Україна опиняється за крок до перемоги, західна коаліція
впадає у дивний ступор.
Росія все ще намагається наступати, зазнаючи серйозних втрат у живій силі і техніці. У мотивованої України не вистачає сил і вогневих засобів, щоб перейти в потужний, результативний
контрнаступ.
Панорама світу виглядає так, що в Путіна залишилося небагато опцій. Або ядерна війна, або тотальна конвенційна війна з масованими бомбардуваннями, ракетними обстрілами українських міст і критичної
інфраструктури, або капітуляція.
Чимало наших партнерів вже почали думати й діяти наперед – на час «після війни». І ці думки й дії можуть виявитися болючими для України.
Війна в Україні не має хорошого кінця для Росії, а рішення Путіна почати вторгнення було найгіршим з усіх стратегічних, які ухвалювали лідери могутніх країн упродовж десятиліть.
Західні партнери почали промовляти в побажаннях Україні слово «перемогти» замість «вистояти».
Україні потрібні надійні гарантії – не чиєсь «добро», а «залізний аргумент». Наприклад, ракети, які ми здатні зробити самотужки, без хороших чи поганих партнерів.
Якщо нам вистачить витримки, а Заходу здорового глузду, то є всі передумови для перемоги над Росією Путіна.
Українська армія творить сенсацію. Україна пише нову історію Європи. І це не перебільшення.
Нелюдські зусилля українських сил оборони та безпрецедентна єдність нації творять реальне диво – маленька нескорена Україна може реально перемогти велику й нахабну Росію, армію якої різноманітні
рейтинги визначали другою у світі.
Російські війська втрачають мотивацію. Ворог не очікував такого шаленого спротиву.
ЗСУ вже довели здатність протистояти ЗС РФ. Для перемоги потрібно ще кілька днів стійкості.
Для майбутнього Української держави головне витримати перший удар ворога та не піддатися панічним настроям.
Готовність України до опору є безпрецедентною, готовність США та Британії до підтримки України можна назвати піковою. А ще ж є й сумнівне бажання російських військових йти на війну Путіна.
З 2015 року українська авіаційна промисловість не підняла в повітря жодного нового літака.
Після восьми років війни з’явився перспективний погляд військово-політичного керівництва держави на майбутнє армії. Не найкращий для ЗСУ, але хай такий, ніж ніякого.
Якби Київ мав пару сотень ракет, здатних дотягнутися до Москви, риторика Кремля була б зовсім іншою.
Роботу зі створення Сил територіальної оборони потрібно було розпочати ще п’ять-сім років тому.
Кремль у своїх намірах відновити імперію радянського типу діятиме шляхом не війн великого масштабу, а коротких кавалерійських наскоків, закамуфльованих під «надання допомоги» або «визволення
російських громадян».
У розробках нової зброї приватники вже суттєво перевершують державні компанії.