Знайомтесь. Квятківський Юрій Вікторович. Головний прокурор Луганської області.
"Взяли" його у дим п’яним на одному з блокпостів Луганщини. "Взяли" при виконанні підрозділом фільтраційних функцій та забезпеченні пропускного режиму. Нині намагається зробити купу проблем підрозділу та побратимам, використовуючи адмінресурс та "телефонне право."
Впізнаваності йому, щоправда, і так не позичати. Людина з касти незамінних. Донедавна доля йому не судила нічого іншого, окрім як бути вічним заступником. Встиг погастролювати по країні і побувати в ролі заступника начальника Київського та Херсонського обласних главків МВС.
Карколомний зліт кар’єри отримав ще при Луценку у 2008 році. Від начальника Білоцерківського райвідділку прямо у високі кабінети. І одразу переорієнтував на себе увесь тіньовий та небезпечний бізнес по вивозу забрудненої радіацією деревини та металобрухту з Чорнобильської зони. Тим же роком випуску датується наймолодший з нинішніх автомобілів сімейства Квятківських. "Шевроле авео" 2008 року випуску. Ціна - близько 140 000 гривень. З нещодавно придбаних та примітних автомобілів родини, - "Кіа соренто" (близько 450 000 гривень), "Хюндай туксон" ( близько 350 000 гривень), "Нісан ліф" (400 000 гривень).
За президенства Януковича тимчасово позбувся посади. Але повстав з попелу при "майданівській" владі у 2014. І одразу у родині з’являється новенький "Фольксваген гольф", 2014 року випуску, вартістю більш ніж півмільйона гривень. Зорієнтуватись на посаді так швидко йому допомогло те, що по суті він і не втрачав впливів у протизаконному бізнесі з розпилу Чорнобильської зони радіаційного забруднення.
Проте долі Юрія Вікторовича не позаздриш. Не має жодного квадратного метру нерухомості.
Може у машинах ночує по черзі?..
Ан-ні! :) Є майно! Завбачливо зареєстроване на дружині. І ледь не у кожному куточку Київщини. Від Білої Церкви до Тетіїва. Ну і як же обійтися без столичної нерухомості?..)
Зайнявши посаду прокурора Луганської області, одразу оскандалився закриттям гучної справи щодо спроби розпилу 387 мільйонів гривень, що виділялись з держбюджету для "ремонту доріг". Дороги тут, звісно, ніякі. Але абсурдно те, що більшість доріг, що пропонувалось відремонтувати знаходяться на окупованих територіях.
Прикметно, що буквально днями на хабарі погорів колега Квятківського, військовий прокурор Луганського гарнізону та не чистий на руку співробітник СБУ. Вони намагались владнати питання непритягнення до відповідальності контрабандиста, сумою близько 50 000 гривень. Операцію проводило Управління внутрішньої безпеки СБУ та Генеральна прокуратура.
Зараз перебуваємо в очікуванні подальшого розвитку подій. По хлопцям, що спілкувались з Квятківським розпочато внутрішнє розслідування, а сам Юрій Вікторович подався приходити у стан свідомості від сп’яніння.
***
Усі матеріали взято з відкритих джерел.
***
У кінці блогу я тоді написав “далі буде”. І далі було. Зі мною одразу на зв’язок вийшли люди, котрі детальніше повідали про окремі моменти з біографії Квятківського.
Коротко розповім про найунікальніший, на мій погляд, з випадків. Уникатиму прізвищ, але весь хід подій читач може з легкістю відтворити.
Перебуваючи ще на посаді заступника начальника Київського обласного главку, та дочекавшись поки посада начальника стане вакантною, Квятківський зібрав усіх начальників райвідділів і структурних підрозділів області. Зібрав і з упевненістю оголосив, що саме він став єдиним претендентом на вакантну посаду. “Хочете лишитись при своїх посадах і ви, то несіть бабло”. І принесли. Всі, хто трепетали щодо своєї подальшої долі...
Квятківський, як відомо, начальником главку так і не став. Перенапризначився у інший регіон. На резонні питання обдурених вкладників: “а де ж бабло?”, відмахувався:”бабло не брав”. І декілька разів змінював номери телефонів...