Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про плани офіційного Києва притягнути до відповідальності Олександра Лукашенка за сприяння Росії у війні проти України, а також ініціювати санкції проти Білорусі.
Про це він розповів в інтерв’ю "Європейській правді".
На запитання про статус Лукашенка Сибіга нагадав, що Україна, як і інші європейські країни, не вважає його легітимно обраним президентом Білорусі.
"Це так званий президент", – сказав він.
Сибіга зазначив, що Україна планує здійснити певні кроки для притягнення Лукашенка до відповідальності.
"Я також вважаю, що чинний білоруський режим є співвідповідальним за російську агресію. У 2022 році він надав територію Білорусі для наступу на Україну. Ракети летіли з їхньої території. Це робить їх співучасником агресії проти України. Та й зараз ми бачимо нові елементи підтримки російської агресії з боку режиму Лукашенка. Вони надають свою інфраструктуру для атак української території безпілотниками", – зазначив Сибіга.
"Я свідомо не уточнюю деталі, але ми їх знаємо, кожен такий випадок фіксуємо юридично, нотифікуємо ООН про співучасть білоруського режиму в агресії і будемо ставити питання про санкції щодо причетних осіб та компаній – зокрема, залучених у побудову цієї інфраструктури", – додав очільник МЗС.
- 24 лютого 2022 року, в день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, російські танки та інша техніка перетнули білорусько-український кордон. З Білорусі полетіли літаки та ракети. Свої аеродроми для російських літаків, щоб бомбардувати українські міста і запускати ракети, країна надає Росії і досі.
- Нині на території Білорусі проходять навчання тисячі російських військових, включно з технікою. Докладніше про те, що що означає нарощування російського угруповання в Білорусі, читайте в матеріалі LB.ua.
- Ще в листопаді 2022 року Європарламент визнав Лукашенка співучасником Росії у війні проти України.
Лукашенко перебуває при владі з 1994 року. Він уже 7 разів "перемагав" на виборах, останнє - в січні 2025 року.
Найбільш критичним моментом стали вибори 2020 року. 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких розпочалися масові акції протесту. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко із 80,1% голосів. Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас, альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Незгодні із результатами виборів білоруси почали виходити на масові мирні демонстрації. 23 серпня 2020 в Мінську відбувся "марш нової Білорусі", одна з найбільших акцій проти режиму Лукашенка, в якій брало участь від 150 до 250 тис. людей. Наприкінці дня Лукашенко в бронежилеті та с автоматом прилетів на гелікоптері до своєї резиденції - Палацу незалежності, - поруч з якою в неділю збиралися протестуючі. Лукашенка супроводжував його 15-річний син Микола, також у бронежилеті, штурмовому шоломі та з автоматом. Лукашенко після цього говорив, що США "з космосу" стежили за його пересуванням Мінськом.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів були травмовані та поранені. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, разом вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня 2020 Лукашенко провів таємну інавгурацію. Після цього МЗС України заявило, що контакти між офіційними представниками України та Білорусі було поставлено на паузу. Лукашенко ж відповів, що Україна "похерила" хороші стосунки з Білоруссю.
Того ж року масові вуличні протести в Білорусі припинились.