Італійська прем’єрка Джорджа Мелоні позиціонує себе як посередника між Європою та президентом Дональдом Трампом щодо Гренландії, пише Bloomberg.
Очільниця уряду припускає, що США могли неправильно інтерпретувати кроки Європи щодо відправки військ на арктичний острів.
“Перспектива підвищення тарифів для тих, хто робить внесок у безпеку Гренландії, на мою думку, є помилкою, і я, очевидно, не поділяю цю позицію”, – сказала Мелоні журналістам у Сеулі в неділю.
Її коментарі прозвучали невдовзі після того, як Трамп заявив, що запровадить тарифи на європейські країни, які нещодавно відправили військовий персонал до Гренландії. Європейські країни прагнуть показати, що вони серйозно ставляться до безпеки арктичного острова після того, як Трамп погрожував захопити острів.
Мелоні, яка ідеологічно близька до Трампа, сказала, що США та Європа насправді поділяють однакові занепокоєння щодо безпеки в Арктиці, де Росія та Китай проявляють дедалі більшу активність. Переміщення європейських військ слід розглядати саме в цьому аспекті, сказала вона, а не як “ініціативу проти США, а радше проти інших дійових осіб”.
З моменту повернення Трампа до влади минулого року Мелоні тривалий час балансувала між власними партнерами у коаліції вдома, в Європі та США. Видання зазначає, що хоча вона та її команда приватно були занепокоєні політикою республіканця, вона уникала публічної критики президента.
“Я розмовляла з Трампом кілька годин тому і сказала йому, що думаю”, – сказала Мелоні, зазначивши, що союзники у НАТО також працюють над ширшою стратегією гарантування безпеки Арктики.
Через це, додала вона, нові санкції Трампа “були б помилкою. Ми повинні відновити діалог, уникнути ескалації, і саме над цим я працюю”.
Раніше президент Європейської ради Антоніу Кошта оголосив про скликання позачергового засідання Європейської ради у зв’язку з останніми подіями та зростанням напруги довкола Гренландії. Він запевнив, що ЄС готовий захищатися від будь-яких форм примусу та водночас залишатися відкритим до конструктивного діалогу зі США з усіх питань, що становлять спільний інтерес.
Що було раніше
- Президент США останнім часом активізував заяви про намір приєднати складову Данії – Гренландії – до Штатів нібито через неспроможність країни забезпечити безпеку острова від РФ і Китаю.
- Білий дім говорив і про силове приєднання Гренландії, і про можливість купити острів чи навіть підкупити його жителів.
- Дійшло до того, що Трамп звернувся до НАТО із проханням вплинути на ситуацію і допомогти США приєднати данську територію.
- У ЄС територіальні претензії Трампа на Гренландію сприйняли негативно. З’явилися заяви лідерів блоку і низки держав. Деякі країни відправили у Данію свої невеличкі розвідмісії.
- У відповідь Трамп оголосив про введення мит (10%) із 1 лютого щодо Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії. 1 червня 2026 року мито збільшать до 25%. Ці тарифи діятимуть до моменту досягнення угоди про повну та абсолютну купівлю Гренландії.
- Європарламент висловив готовність зупинити ратифікацію торговельної угоди зі США через такі дії американського лідера. А в ЄС з’явилися заклики до керівництва боку застосувати механізм антипримусу до Штатів.
- Водночас у Гренландії пройшов чисельний мітинг через скандальні заяви президента США.