Зростання видобутку нафти та газу у 2024 році загрожує вивільненням майже 12 мільярдів тонн викидів, що нагрівають планету.
Про це пише The Guardian з посиланням на аналіз промислових даних Міжнародним інститутом сталого розвитку (IISD).
Причому найбагатші країни світу, такі як США та Великобританія, ведуть стрімко збільшують використання викопного палива ‒ попри свої кліматичні зобов’язання.
Згідно з аналізом, нові ліцензії на нафтогазові родовища, які будуть видані в усьому світі цього року, можуть створити найвищий рівень викидів з часу їх оприлюднення в 2018 році. Хвилі спеки, лісові пожежі, посухи та повені призводять до смерті та руйнувань у всьому світі.
11,9 мільярдів тонн викидів парникових газів (це приблизно дорівнює річному викиду вуглецю в Китаї) за весь час існування всіх поточних і майбутніх нафтових і газових родовищ, які, за прогнозами, будуть ліцензовані до кінця 2024 року, ‒ це цифра більша, ніж комбінована сума за останні чотири роки.
Прогноз включає ліцензії, видані станом на червень 2024 року, а також нафтогазові блоки, відкриті для торгів, що перебувають на стадії оцінки або заплановані.
Тим часом компанії, що працюють на викопному паливі, вкладають зараз більше грошей у розробку нових родовищ нафти і газу, ніж у період після Паризької кліматичної угоди 2015 року, коли уряди країн світу погодилися вжити заходів щодо скорочення викидів та стримування глобального потепління.
“Найбагатші країни світу перебувають у кращому економічному становищі – і зобов'язані згідно з Паризькими угодами, аби очолити перехід від викопного палива до чистіших джерел енергії. Але ці країни з високою продуктивністю та низькою економічною залежністю від викопного палива очолюють “останній ажіотаж буріння, незважаючи на скорочення легкодоступних запасів, видавши 825 нових ліцензій у 2023 році ‒ найбільше з початку обліку.
Класичні та "інші" нафтодержави
Класичні “нафтодержави”, такі як Саудівська Аравія чи Росія, які значною мірою покладаються на доходи від нафти і газу для збалансування своїх бюджетів, зазнали критики за уповільнення дій для виходу з кліматичної кризи.
Проте деякі експерти все частіше вважають такі країни, як Великобританія, США, Канада, Норвегія та Австралія, “іншими нафтодержавами”, оскільки вони мають доступ до фінансових і технологічних ресурсів, які зроблять енергетичний перехід менш руйнівним. Хоча їх часто зображують кліматичними лідерами на світовій арені, ці п’ять заможних країн відповідальні за понад дві третини (67%) усіх нових ліцензій на нафту та газ, виданих у світі з 2020 року.
“Логічним першим кроком у "переході" від нафти і газу є припинення відкриття нових родовищ”, ‒ сказав політичний радник IISD Олів’є Буа фон Курск.
“Тому викликає глибоке занепокоєння те, що пошукова діяльність не просто продовжилася після угоди Cop28, а й збільшилася. Багаті країни з відносно низькою залежністю від доходів від викопного палива повинні першими припинити видачу ліцензій. Ми не бачимо цього в даних”, ‒ додав він.
CША та Велика Британія у центрі антирекордів
За часів адміністрації президента Джо Байдена США видали 1453 нові ліцензії на видобуток нафти та газу, що становить половину від загальної кількості в усьому світі та 83% усіх ліцензій, виданих заможними країнами. Це на 20% більше, ніж за часів президентства Дональда Трампа, який пообіцяв “бурити”, якщо повернеться в Білий дім.
За даними Open Secrets, нафтогазова галузь продовжує вкладати великі кошти в політичний вплив у нафтодержавах, витративши 1,25 мільярда доларів на лобіювання у Вашингтоні та понад 650 мільйонів доларів на передвиборчі кампанії протягом останнього десятиліття.
Тим часом у травні Велика Британія видала більше ліцензій, ніж будь-яка інша країна, хоча, за прогнозами, саме Китай, провідний світовий викид вуглецю, затвердить найбільше нафтогазових блоків до кінця 2024 року. Новообраний лейбористський уряд Великобританії пообіцяв зупинити нове буріння, але незрозуміло, чи можна скасувати надлишок ліцензій, виданих Консервативною партією, що йде у відставку.
- Дональд Трамп у разі перемоги на президентських виборах має намір вдруге вивести США з Паризької кліматичної угоди, яка спрямована на скорочення викидів парникових газів.
- Сполучені Штати приєдналися до Паризької угоди, спрямованої на скорочення викидів парникових газів, 2015 року за президента Барака Обами, але Трамп скасував цей крок. Байден повернув США до угоди у перший день президентства в січні 2021 року.