Уряди балтійських країн домовилися побудувати те, що вони називають Балтійською лінією оборони – скоординовану систему бункерів і укріплень. Тепер кордон має стати більш мілітаризованим, планується також встановити датчики та фізичні перешкоди для блокування танків, якщо російські війська почнуть спроби перетнути кордон.
Про це йдеться в матеріалі The Washington Post у статті "Міни повертаються до Європи".
Зазначається, що політики балтійських країн обговорюють можливий вихід з міжнародної конвенції, котра забороняє протипіхотні міни. Так, за даними видання, Литва, Латвія та Естонія уже інвестують у протитанкові міни та інші "методи давніх воєн".
Але протипіхотні міни можуть становити небезпеку через десятиліття після закінчення конфлікту. Так, за даними Моніторингу наземних мін і касетних боєприпасів, у 2022 році міни та інші вибухонебезпечні пережитки війни щодня вбивали або ранили щонайменше 12 цивільних осіб у всьому світі, багато з яких були дітьми, нагадує газета.
"Поле бою в Україні є важливим прикладом того, як ведеться сучасна війна, що фактично поєднує в собі як новітні технології, так і старі, дешеві рішення. Ми бачимо суміш всього: амбіцій 19-го століття, жорстокості окопної війни 20-го століття та технологій 21-го століття", – прокоментував Андріс Спрудс, міністр оборони Латвії.
Естонія, як повідомлялося, вже встановила у лісах та на приватних угіддях “зуби дракона” і бетонні блоки. А прем’єр-міністерка країни Кая Каллас раніше заявила, що НАТО має від 3 до 5 років на підготовку до загрози з боку Росії.
Таку ж можливість всередині країни обговорює і Фінляндія, котра у 2015-му знищила свої запаси мін.
У січні міністри оборони Естонії, Латвії та Литви схвалили концепцію будівництва протимобільних оборонних споруд на кордонах з Росією та Білоруссю та підписали відповідну угоду “для захисту від воєнних загроз”. The Washington Post зазначає, що балтійські політики здійснюють такі кроки з огляду на успіхи Росії в Україні, а також через коментарі американського політика Дональда Трампа щодо захисту НАТО - кандидат на цьогорічних президентських перегонах від Республіканської партії США Дональд Трамп 10 лютого заявив, що "заохочуватиме" Росію атакувати будь-кого з союзників США по НАТО.
Латвія готова використовувати засоби, не заборонені конвенцією щодо протипіхотних мін – протитанкові міни, які вважаються безпечнішими для цивільного населення, оскільки вимагають набагато більшого натиску, щоб детонувати. Договір також дозволяє використовувати менші дистанційно керовані міни, які можуть вбити окремих солдатів, за умови, що ними може керувати той, хто розрізнятиме військові та цивільні цілі.
Військові наголошують, що досвід України свідчить, що загрози "є іншими, ніж очікувалися раніше".
"Ми можемо очікувати, що протягом наступного десятиліття НАТО зіткнеться з масовою армією радянського зразка, яка, незважаючи на те, що технологічно поступається союзникам, становить значну загрозу через свій розмір, вогневу потужність і резерви", – заявив очільник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін.