За 11 місяців європейські країни відмовили у 101 запиті Генпрокуратури Росії про екстрадицію осіб для кримінального переслідування або виконання вироку. 36 відхилених запитів були з політичних мотивів.
Про це повідомляє російське видання "Настоящее время".
Як зазначається, найчастіше в екстрадиції з політичних мотивів Росії відмовляли: Австрія (6 запитів), Німеччина та Чехія (по 5 запитів).
Також відхилили запити про видачу росіян, які переслідуються з політичних мотивів, Польща (4 відмови), Італія та Кіпр (по 3 відмови), Болгарія та Словенія (по 2 відмови), Албанія, Румунія, Швейцарія та Швеція (по одній відмові).
Відмови в екстрадиції найчастіше стосуються осіб, які обвинувачуються в убивстві, заподіянні шкоди здоров'ю, участі в діяльності організації, визнаної в РФ терористичною, збройному формуванні, а також за обвинуваченнями в особливо великому шахрайстві та незаконному отриманні інформації, що становить держтаємницю.
Крім відмов у екстрадиції Росії 37 разів було відмовлено щодо питань правової допомоги. Найбільше відмовляла Швейцарія (25 випадків). Водночас Ліхтенштейн не надав правову допомогу російській Генпрокуратурі в межах справи про розкрадання Пробізнесбанку, оскільки вважає мотив переслідування фігурантів політичним.
Також було два випадки відмови надання допомоги з боку США, причому один із них стосувався справи щодо "поширення фейків" про російську армію. Болгарія відмовила Росії у допомозі у справі про підрив Кримського мосту.
Загалом за 11 місяців 2023 року Росії видали 126 громадян. Більш як третину з них екстрадували з країн так званого далекого зарубіжжя (так у Росії називають країни, які не входили до складу СРСР). Крім того, іноземні держави задовольнили 195 із 293 запитів РФ про правову допомогу у кримінальних справах.
Нагадаємо, в липні прокуратура США повідомила, що ймовірний офіцер російської розвідки, якого США звинувачують у контрабанді американської електроніки та боєприпасів до Росії, був екстрадований з Естонії.