Зі столиці Казахстану Нур-Султана 19 січня вилетіли останні чотири російські військово-транспортні літаки із силами ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку, – ред.) на борту.
На цих чотирьох літаках повертається до Росії, серед інших, командування контингентом на чолі з генерал-полковником Андрієм Сердюковим, повідомляє агентство "Интерфакс" з посиланням на Міноборони РФ.
Сердюков заявив про успішне завершення "миротворчої операції".
Опівночі 19 січня в Казахстані втратив чинність указ про режим надзвичайного стану та комендантську годину. Через протести ці заходи було запроваджено в в Нур-Султані та Алмати, а також в Алматинській, Атирауській, Жамбилській, Кизилординській та Мангістауській областях.
Як повідомив речник президента Казахстану Берік Уалі, режим надзвичайної ситуації в решті регіонів країни Токаєв скасував достроково.
"Таким чином, вся країна повертається до нормального життя. Скасовуються запроваджені на період НС комендантська година та інші тимчасові обмеження", – йдеться у повідомленні Уалі у фейсбуці.
Крім того, у міжнародному аеропорту Алмати повідомили про відновлення роботи у штатному режимі. Водночас зазначається, що доступ на територію аеропорту автотранспортом тимчасово обмежено.
З 19 січня також поновлюється рух у штатному режимі автобусів, тролейбусів (від 06:00 до 23:00) і метрополітену (від 06:00 до 00:00).
Війська Організації договору про колективну безпеку, які країна запросила на початку січня через масові протести та заворушення, з Казахстану почали виводити 13 січня. Тоді ж до міжнародного аеропорту в Алмати прибув перший цивільний літак із пасажирами на борту.
Росія відправила своїх десантників. Перші військові прибули до Казахстану 6 січня. Керувати операцією призначили російського генерала, який командував окупацією Криму. Загалом до Казахстану прибули близько 2030 військових і 230 одиниць техніки.
Масові громадянські повстання почалися як реакція на подорожчання автомобільного газу, але не вщухли після того, як влада погодилась розслідувати підняття цін і знизити їх. До економічних вимог мітингарів додалися й політичні, зокрема остаточне усунення від політики першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Як наслідок Назарбаєв перестав бути очільником Ради безпеки – ці повноваження перебрав на себе Токаєв. Під час протестів влада вимикала звʼязок та Інтернет, а по всій території Казахстану оголосили надзвичайну ситуацію. Боротьбу з протестами називають "антитерористичною операцією". Президент дозволив військовим стріляти без попередження на ураження.
З початку протестів у Казахстані затримали близько 9900 людей. Точна кількість жертв невідома.