Кількість і рівень церковних делегацій, які відвідають Київ у дні святкування 1030-річчя хрещення Русі-України, а також перелік країн, які взагалі відреагували на запрошення УПЦ МП, свідчать про стратегічну перемогу Константинопольського патріархату над московською церковною дипломатією.
Про це релігієзнавець Олександр Саган пише в своєму блозі «Церковна дипломатія: хто кого переграв» на LB.ua.
«Митрополит УПЦ МП Онуфрій запросив на святкування 1030-річчя хрещення Русі-України Вселенського патріарха Варфоломія і перших осіб інших Помісних Православних Церков. Однак Константинопольський патріархат проігнорував запрошення УПЦ МП. При цьому - не відмовив президенту України: повноважна делегація від Церкви-Матері в Україні на святі все ж буде», - пише Саган.
Інші Помісні православні Церкви, щоб витримати вже усталений «церковно-дипломатичний протокол», відправляють свої делегації на максимально можливому низькому рівні. «Тобто реагують винятково в протокольній формі, що фактично свідчить про їхню підтримку позиції Константинопольського патріархату в українському питанні», - вважає він.
За інформацією експерта, на запрошення УПЦ МП відвідати Україну в дні святкування 1030-річчя хрещення Русі-України, станом на 23.07.18 підтвердили напрямки своїх представників такі Церкви: Єрусалимська ПЦ (прибуде архієпископ Йорданський Феофілакт), Румунська ПЦ (вікарій Іоанна Піцур), Польська ПЦ (єпископ Гайновський, вікарій Варшавської єпархії Павло), Кіпрська ПЦ (єпископ Арсінійський Нектарій Спіру), Православна церква Чеських земель і Словаччини (архієпископ Михайлівсько-Кошицький Юрай).
Нечисленність іноземних делегацій і вкрай низький рівень їх представництва керівництво УПЦ МП намагається «вирівняти» іншими «протокольними» заходами. Так, на наступний день після «московського» хресного ходу, а саме 28 липня, на території Києво-Печерської Лаври запланована зустріч представників посольств Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Греції, Кіпру, Сербії, Македонії, Болгарії та Румунії. А для посилення ефекту масовості - також представників Сербської, Македонської, Болгарської, Грузинської, Білоруської та Американської православних Церков.
«Підбиваючи підсумок можна стверджувати, що кількість і рівень церковних делегацій, які відвідають Київ у дні святкування 1030-річчя хрещення Русі-України, а також перелік країн, які взагалі відреагували на запрошення УПЦ МП, свідчать про стратегічну перемогу Константинопольського патріархату над московською церковною дипломатією. Це стверджує нас у думці, що ідея Томосу для українського православ'я «дозріла» не тільки в Константинополі та Києві, а й в інших православних «диптихіальних» Церквах. Чекаємо осені», - пише Олександр Саган.