Росія повинна відповісти за порушення прав людини на сході України, в Абхазії і Південній Осетії. Така думка пролунала у доповіді "Просування демократії і прав людини в чорноморському регіоні" на весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО у Варшаві, пише голова постійної делегації України у ПА НАТО Ірина Фріз у Фейсбук.
"У доповіді, яку представила головний доповідач Улла Шмідт, відзначаються масові порушення прав людини на окупованих територіях України. Доповідачі підтримали тези щодо відповідальності Росії за порушення прав людини не тільки на сході України, але і в Абхазії та Південній Осетії", - написала Фріз.
За словами Шмідт, швидке вирішення конфлікту на Донбасі - нереалістичне. Представники ПА НАТО визнають, що керівництво України прагне говорити з людьми, а не вирішувати конфлікт військовими методами. Основне завдання сьогодні - припинення вогню, але жодного прогресу з боку самопроголошених республік не спостерігається.
Водночас доповідач чітко розділяє ситуацію на Донбасі і в Криму. У доповіді є висновок про те, що країни повинні посилювати тиск на РФ.
Шмідт зазначила у виступі, що Путін продовжив "незламний курс на авторитаризм, використовуючи механізми утисків і призначень в ручному режимі більше, ніж Сталін свого часу. Він зацікавлений виключно у збереженні своєї влади".
Під час виступу української делегації вона наголосила на продовженні порушень міжнародного права Росією, зокрема в акваторії Азовського і Чорного морів.
"Росія - держава, яка створює прямі загрози євроатлантичному регіону. Наголошую, що Україна не порушила жодного свого міжнародного зобов'язання законом про освіту, що підтверджено висновком Венеціанської комісії від 08.12.2017. Саме тому блокування Угорщиною відносин і співпраці НАТО з Україною є помилковим прецедентом, який послаблює інституцію. Адже, якщо провести паралель, то Росія також зухвало використовує право вето в Радбезі ООН у резолюціях щодо реагування на ІДІЛ, події в Сирії тощо", - зазначила Фріз.
На її думку, питання двосторонніх відносин, які використовуються для блокування співпраці Альянсу з іншими держави, є помилковим прецедентом, з якого потрібно спільно шукати вихід.
"Тому аргумент на зразок, що не державна мова є зараз для України головним аспектом, який варто відстоювати, тим паче, якщо це створює перешкоди для міжнародної співпраці, особисто я не сприймаю. Державна мова - це чинник нашої самоідентичності. Різні етнічні групи проживають в Україні, але всі ми - громадяни нашої держави, що визначає наш обов'язок знати українську", - написала Фріз.
Нагадаємо, вперше з 2017 року у травні відбудеться Рада НАТО - Росія.