Колишні акционеры ЮКОСу домоглися арешту ділянки в Парижі, яка належить Кремлю.
Про це повідомляє РБК.
На ділянці неподалік від Ейфелевої вежі Росія будує "духовно-культурний" православний центр вартістю €90 млн.
Однак арешт ніяк не позначився на цьому проекті: паризький суд визнав за об'єктом дипломатичний імунітет і відмовився блокувати будівництво. Адвокати Росії оскаржили арешт ділянки і старих будівель, що знаходяться на ній, суд ще не ухвалив рішення.
Арешт земельної ділянки передбачає тільки заборону на розпорядження, а компанія Hulley Enterprises, яка володіє більшістю акцій ЮКОСу, намагалася ще й заблокувати будівництво на ділянці. Після рішення суду про визнання за об'єктом дипломатичного імунітету, колишні акціонери ЮКОСу попросили про призупинення будівництва колегію на чолі з першим віце-головою паризького суду. Але й це клопотання суд відхилив.
При цьому посольство Росії у Франції перевіряє інформацію про арешт колишніми акціонерами ЮКОСу російського майна.
Ділянку площею 4,7 тис. кв. м на набережній Бранлі Управління справами президента РФ придбало у 2010 році - за даними ЗМІ, за €70 млн. Поруч із Ейфелевою вежею на березі Сени буде споруджено православний хрестово-купольний храм - перший з часів розпаду Російської імперії. Також буде побудовано семінарію, бібліотеку, культурний центр і російсько-французьку школа. Проектував комплекс французький архітектор Жан-Мішель Вільмотт, а підрядником будівництва є французька компанія Bouygues Batiment.
Проект фінансується з російського федерального бюджету, у 2015 році на нього було виділено 258 млн руб. на відшкодування витрат Bouygues Batiment (у бюджеті 2016 року РБК не знайшов асигнувань). Вартість контракту з Bouygues становить €90,7 млн - €27,2 млн на 2014 рік, €47,1 млн на 2015 рік і €16,3 млн на 2016 рік, як випливає з закупівельного документа Управління справами президента від 29 квітня 2015 року. Таким чином, з урахуванням ціни купівлі землі проект може коштувати Росії €160 млн.
Нагадаємо, у 2007 році сім іспанських фондів після визнання ЮКОСу банкрутом подали позов у Стокгольмський суд.
Третейський суд у Гаазі в липні 2014 року ухвалив рішення про стягнення з Росії $50 млрд на користь акціонерів компанії ЮКОС, голову якої, Михайла Ходорковського, посадили в тюрму у 2003 році, а саму компанію - ліквідували.
Росія відмовляється виплачувати компенсацію, оскільки рішення суду ухвалено на основі Енергетичної хартії, не підписаної РФ. У червні у цій справі заарештували активи Росії у Бельгії і Франції, але пізніше рахунки розблокували.
У липні 2015 року колишні акціонери ЮКОСу пригрозили РФ іноземними судами у разі невиплат за рішенням ЄСПЛ. У жовтні Держдума РФ ухвалила законопроект, який передбачає відповідні заходи на арешти її майна за кордоном "на принципах взаємності".
14 липня Конституційний суд РФ дозволив Москві не виконувати рішення ЄСПЛ. КС РФ ухвалив вирішувати питання про виконання постанов Страсбурзького суду у кожній справі індивідуально.
Також нагадаємо, що раніше шведський суд задовольнив скаргу РФ у справі ЮКОСу.