Інженери з Університету Тафтса й Університету Іллінойсу розробили спосіб виробництва розчинної електроніки - пристроїв, які через деякий час після імплантації самостійно розпадаються і виводяться з організму.
Основою розчинних електронних пристроїв став натуральний шовк. Раніше автори дослідження навчилися створювати з нього тонкі пластинки, які можна використовувати як підкладку для дротів і мікрочипів. Варіюючи товщину і щільність шовку, інженери могли контролювати швидкість розчинення пристрої в організмі.
У новій статті автори описали спосіб виробництва відсутніх компонентів тимчасових пристроїв: розчинних провідників і напівпровідників.
Для створення дротів інженери запропонували використовувати металевий магній. Через високу реакційну здатність його практично не застосовують в електроніці. Однак для створення розчинних пристроїв хімічна активність виявилася перевагою. Через неї тонкі плівки металу під дією води з часом окислюються і перетворюються на іони.
Як
напівпровідники автори використовували звичайний кремній. Інженери показали, що його доволі тонкі пластини відносно швидко розчиняються у водному середовищі. Наприклад, у разі товщини 100 нанометрів пластина кремнію розчинялася зі швидкістю 4,5 нанометра на добу.
На основі випробуваних компонентів автори створили кілька прототипів розчинних електронних пристроїв: датчики температури і тиску, а також фотоелемент. Для одного із пристроїв знайшлося практичне застосування: датчик температури, що працює по радіоканалу, автори запропонували імплантувати в рани, щоб контролювати можливий розвиток запалення.
Над створенням біосумісних електронних пристроїв працюють багато груп інженерів. Нещодавно як альтернативу традиційним провідникам і напівпровідникам було запропоновано використовувати меланін. Учені продемонстрували, що за своїми електронними характеристиками він потенційно здатний замінити кремній.