Стрілець Олена Костевич у Лондоні принесла Україні першу медаль Ігор і п'яту (усього в нас шість нагород). Обидві - бронзові. А Олени має ще й "золото" Афін. Мультимедалістка української збірної розповіла про свої лондонських успіхи.
- Раніше говорили, що швидкісна стрільба (з малокаліберного пістолета з 25 м) не належить до ваших пріоритетів...
- 16 років я витратила на те, щоб підняти цей вид програми на рівень моєї коронної пневматики. Протягом двох останніх сезонів по крупицях набирала форму, ставала призером етапів Кубка світу, посіла четверте місце на чемпіонаті Європи. Так би мовити, потроху набирала обертів. І ось він - пік. Для мене ця "бронза" на кшталт "золота".
- 591 очко, з яким вийшла у фінал Кім Чжан Мі, - це результат на рівні фантастики?
- Для мене це норма. На тренуваннях я влучала навіть краще. Місяць тому вибила 594.
- У пневматиці ви любите тримати паузу, стріляючи останньою. У цьому виді програми це просто неможливо...
- Я люблю швидкісну стрільбу, але раніше вона мені вдавалася не дуже добре. Напевно, тому, що доводилося постійно ламати себе в плані темпу. Ось і тут я налаштовувала себе на те, що потрібно вибрати іншу техніку.
- Скажіть чесно: встигли подивитися на монітор перед заключною серією?
- Ні. (Пауза). Хоча... Здається, так. Подивилася! Я бачила, що йду четвертою і... трохи заспокоїлася. Результати були дуже щільними. Кожна десята грала величезну роль. Останньої миті перейнялася питанням: чи робити поправку прицілу. Спочатку зробила, потім вирішила повернути, як було, але не наважилася. І це було правильно. (Посміхається).
Можна сказати, що я просто відпустила себе і ситуацію. Подумала: хай буде, як буде. У мене стільки досвіду та психологічного запасу, що було неважко опанувати себе. Я так перехвилювалася на минулому фіналі, але тут відчувала себе значно спокійніше. Ви самі бачили, що з фіналістів, які були на 10 метрах, цього разу у вісімку вийшли лише я і Арунович.
- Сама Зорана сказала, що коли в секторі для стрільби справа доходить до питань рівня "бути чи не бути", змагатися з вами у витримці практично неможливо. Звідки така приголомшлива холоднокровність?
- Насправді, у Зорані більше впевненості, ніж у мені. Я в такі секунди більше концентруюся не на зовнішніх факторах, а на своїх внутрішніх силах.
- Іноді здається, що ви не 27-річна дівчина, а забілена сивиною...
- Знаєте, у нас, у стрільбі, рік - за два. І в душі мені, мабуть, трохи більше, ніж здається збоку...