Головне за четвер, 8 січня: понад 140 боєзіткнень, удар по Кривому Рогу, ситуація з електропостачанням у Дніпрі

Наразі у багатьох областях оголошено повітряну тривогу, у Львові пролунали вибухи, на Київ летять ворожі БпЛА.

Тим часом Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що станом на 22:00 8 січня відбулося 142 бойових зіткнення.

Найбільше на Покровському напрямку – 27.  

Детальніше про оперативну обстановку станом на вечір 8 січня – в новині.

Близько 12:30 росіяни атакували центральну частину Херсона. Загинули три людини.

Про це повідомив очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Спочатку стало відомо, що внаслідок обстрілу загинули двоє чоловіків, а поранення дістали ще троє херсонців.

Потім стало відомо, що у лікарні помер 57-річний херсонець, який постраждав через обстріл. Медики до останнього боролися за життя пораненого, однак травми виявилися надто тяжкими.

Увечері 8 січня росіяни атакували балістичними ракетами Кривий Ріг.

Як повідомив міський голова Олександр Вілкул, «іскандери» влучили у багатоквартирні будинки, є постраждалі.

Більше інформації – в новині.

Ситуація з електропостачанням у Дніпрі після вчорашніх російських ударів залишається однією з найскладніших, повідомив мер Борис Філатов.

Електропостачання до лікарень поступово уже повертають. Однак вони мають і альтернативні джерела живлення.

“Каналізація міста заживлена. Лівий берег підтримується альтернативними мережами живлення. В тому числі, для тиску води на верхніх поверхах багатоповерхівок”, – сказав він.

На правому березі міста ситуація з водою стабілізується. Дніпро забезпечив водою і міста Самар та Підгороднє та селище Слобожанське.

Працюють пункти незламності. Дитсадки працюють в форматі чергових груп по чотири години. Канікули в школах продовжили до 11 січня.

У Києві готові понад 1 200 пунктів обігріву та пунктів незламності, де можна зарядити телефони, павербанки й інші гаджети, зігрітись тощо.

Адреси пунктів незламності можна знайти:

• за посиланням;
• на Google-мапі;
• у міському застосунку Київ Цифровий;
• в Дії. 

У форматі таблиці перелік пунктів обігріву (незламності) доступний за посиланням.

Окрім того, пункти обігріву додали до мапи укриттів у мобільному застосунку Київ Цифровий у розділі «Більше сервісів» (К) – «Безпека» – «Мапа стійкості». Тут можна дізнатися адресу, графік роботи, місткість та умови кожного пункту обігріву, а також прокласти до нього маршрут. Киянам радять заздалегідь завантажити мапу, щоб переглядати офлайн у випадку відсутності інтернету. Також радимо завчасно ознайомитися з мапою та зберегти собі адреси кількох найближчих пунктів.

Крім розгорнутих міськими та державними структурами пунктів незламності, пункти обігріву й підзарядки облаштовує на своїх майданчиках соціально відповідальний бізнес.

Більше інформації – в новині.

8 січня Володимир Зеленський призначив керівників обласних державних адміністрацій у чотирьох областях.

Вінницьку область очолила Наталія Заболотна, Дніпропетровську – Олександр Ганжа, Полтавську – Віталій Дяківнич, а Чернівецьку – Руслан Осипенко.

Заболотна була до призначення першою заступницею очільника Вінниччини. Ганжа - начальником ГУНП у Дніпропетровській області. Дяківнич керував Миргородською РВА, що на Полтавщині. Осипенко понад чотири роки очолював Нацполіцію у Донецькій області.

Центральна виборча комісія підготувала проєкт закону щодо особливостей організації і проведення загальнодержавних виборів після припинення або скасування воєнного стану.

Напрацьовані пропозиції ЦВК передала Робочій групі Верховної Ради з підготовки змін до виборчого законодавства. 8 січня група провела друге засідання та створила сім підгруп, які до кінця січня мають узагальнити всі законодавчі ініціативи для підготовки фінального законопроєкту.

Проєкт закону ЦВК передбачає, що вибори не можуть стартувати одразу після завершення воєнного стану. ЦВК пропонує перехідний період щонайменше шість місяців.

Докладніше – в новині та в нашій публікації Післявоєнні вибори в Україні: яку модель пропонує ЦВК 

Заступник директора департаменту оренди та розпорядження державним майном – начальник управління з питань розпорядження державним майном Фонду державного майна України (ФДМ) Андрій Мельник вказав у декларації за 2024 рік володіння 160 753 троїстих унцій золота (близько 5 тонн) вартістю майже 80 млн євро, які він зберігає у столиці країни-агресорки.

Згідно з декларацією, золото зберігається у ЗАТ “КІТОН 21 СТОЛІТТЯ” у Москві по вулиці Ясєнева, корпус 1, будівля 30. Він ним володіє з 2012 року. Як пояснює Oboz, самого золота як такого у Мельника офіційно немає. Йому належать "товаророзпорядчі цінні папери" на 3,9 млрд грн.

Крім того, посадовець задекларував 15 родовищ рідкоземельних металів, у тому числі на окупованій території Луганської області. Володіти ними почав у 2005-2008 роках. В Одеській області Мельник володіє 29 незавершеними об'єктами нерухомості.

Зарплатня Мельника у Фонді держмайна за 2024 рік склала 1 030 834 грн.

Найповніша картина сьогоднішнього дня - на нашому сайті.

Тримаймося!