У виробництві російських БПЛА “Молния” та “Феникс” використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони із посиланням на дані, розміщені на порталі про спонсорів та співучасників агресії War & Sanctions.
“Молния” – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за “шахедівську”.
Окрім полювання на військові цілі, Росія використовує “Молнии” для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.
Раніше Росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
“Молния” має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.
Проте китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.
“Феникс” – розвідувальний БПЛА, який його розробник, російське ООО "ТАИП", називає “розвитком Орлану-10”. “Начинка” містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.
Раніше українська розвідка назвала іноземні компоненти, знайдені у збитому ворожому безпілотнику “Охотник”. Аналіз засвідчив, що для створення цього безпілотники держава-агресор попри санкції використала компоненти, виготовлені західними компаніями.