О 06:04 за місцевим саратовським часом стався сильний вибух. З відео з камери на під'їзді – відстань до нього 3,5-4 кілометри, видно характерні труби місцевої ТЕЦ, а отже, прийшло туди, куди треба.
По стоянці бомбардувальників, які люблять працювати по пологових будинках, генерації тепла та житлових будинках в Україні.
Важко оцінити за спалахом потужність б/ч, але там, безперечно, не десятки, а добре за сотню кілограмів.
З аеродрому Енгельс злетіли стратегічні літаки Ту-95МС і Ту-160, у місцевих пабліках повідомляли, що вони гули і кружляли в повітрі – цілком зрозуміле рішення: що ще прилетить, як швидко і як часто, вони не знали. Тому потрібно піднімати всі здатні злетіти «стратеги» – це базові дії будь-яких ВПС світу в разі удару по злітно-посадковій смузі.
Далі було висування в район стрільб на Каспії та удар по Україні – показати, що не обгидилися і все йде за планом. Цілі готові, дорозвідку проведено, маршрути складено, немає нічого незвичайного, що вони відстріляються крилатими ракетами.
Навряд чи росіяни планували давати нам час на відновлення трансформаторів і тягових станцій. Тож незалежно від атаки по аеродромах удар був би, можливо, частина ракет після нього не вилетіла.
Стояли, звісно, літаки добре – в армії постсовка все має бути по лінійці та струнці: ліжка, табуретки, стратегічні бомбардувальники. На супутникових знімках це добре видно. Воно й зрозуміло – 700 км від кордону з Україною, що може статися? Адже це не підводний ракетоносець «Москва», який мав топити авіаносні групи США, не залишаючи басейну Чорного моря.
Там, мабуть, і зловорожий Альянс посприяв, і його розвідка, і ніякий це був не «Нептун», а «Гарпун» – чим там себе заспокоюють патріоти Росії?
Тут же, біля Саратова, і знамениті ешелони ППО, і грізний російський РЕБ, і винищувачі на чергуванні, багато сотень кілометрів від фронту. Добре, душевно, по-домашньому. Можна безпечно вбивати українських дітей, намагатися виморожувати квартали, отримувати премії та бойові, святкувати успішні пуски. Але щось сталося.
Підвела, звичайно, доктрина, що стратегічні бомбардувальники – це «ядерна тріада». Тобто якщо щось таки прилітатиме по базі в Енгельсі, то це буде проникна бойова частина або взагалі зброя масового ураження. Тому були чи ні там бетонні капоніри, зовсім не важливо.
А будувати щось дороге для машини з розмахом крила 51 метр – це як робити чорнобильський саркофаг. Навіщо платити більше, якщо воно не виживе, а Україна не має чим працювати на такі дистанції? Виявилося, має.
Але розосередити, міняти смуги для руління та місця заправки, не складувати розхідники та засоби доставки цілком можна було. А ще можна було, звичайно ж, прикрити базу дивізіоном С-400, які не мають аналогів, які вже тримають небо на замку в Туреччині.
Але командувач ПКС з 2017 року генерал Суровікін провів реформи, виконав усі завдання в Сирії та скоро досягне корінного перелому в Україні.
Щоправда, бази, здатні приймати важкі літаки, можна порахувати на пальцях однієї руки – причому там і Амурська область, і Мурманська.
Летіти далеко, дорого, потрібні заправники в повітрі, команди на землі, які треба перекинути й розгорнути з того самого Енгельса, там інші типи літаків – загалом важко, дорого, клопітно.
І треба прикривати не всякі Енгельси, а Москву та бункер під Уралом.
Де вранці понеділка, цілком імовірно, від сильного стискання сфінктера та зубних протезів одного геополітика утворилася масивна «чорна діра».
Наслідки, звичайно, незрозумілі.
Над базою – хмарність, не всі супутники можуть фіксувати збитки, а лише певні. Треба трохи почекати.
Будь-які російські збитки для нас безцінні – РФ на сьогодні не виробляє серійно нових стратегічних літаків, а лише модернізує старі планери, змінює двигуни та фарширує їх електронікою.
Випущений у 2018 році Ту-160 М «Білий лебідь» – це не новий дослідний зразок стратегічного бомбардувальника, а глибока модернізація.
12 січня 2022 перший щойно виготовлений Ту-160М2 досі не пішов далі тестових польотів, та й планер там зі старого запасу, що стояв у цехах готовим на 60%.
Важлива й моральна складова – можна вразити елементи ядерної тріади технологіями, які має Україна (звісно, партнери нам не могли передати нічого такого, що може долетіти до Саратова).
Як там видавлювання НАТО на кордони 1997 року?
Сподіваємося, що постраждали борти «Москва» та «Севастополь» з іменної серії. Просто було б дуже красиво і гармонійно, усе в рамках «СВО, що йде за планом».
Ну і російські пропагандисти знову бризнули страшними історіями про ядерні удари та casus belli: убивати нас – це добре, а їх за що?
Попри те, що РФ продовжує ракетні удари і терор наших мирних міст, їй сьогодні завдано і людських, і матеріальних втрат (як мінімум підтвердили російські ЗМІ в Рязані).
Як мінімум те, що крізь ешелони ППО щось долетіло до Енгельса і вибухнуло – це вже величезна ганьба для ЗС РФ з їхніми бюджетами та можливостями.
Чудове вітання з Днем українського волонтера.
