ГлавнаяОбществоОбразование

Реформа ПТУ. Чиїх рук потребує ринок?

Минулого тижня Уряд отримав транш від Європейського Союзу на оновлення професійно-технічної освіти. Це має допомогти вирішити головну проблему українських ПТУ - через застаріле обладнання та радянську методику викладання випускники закінчують навчання фактично неготовими до того, щоб працювати в реальних умовах на виробництві.

Три роки тому Міністерство освіти та науки навіть розпочало експеримент із запровадженням дуальної освіти — до 70% навчального матеріалу учні професійно-технічних закладів опановуватимуть на виробництвах. Для більшого розвитку училищам рекомендують залучати українських підприємців, які фінансуватимуть своїх майбутніх працівників, якщо ті не поїдуть закордон на заробітки.

У навчальному приміщенні Львівського вищого професійно-політехнічного училища
Фото: Катерина Хорощак
У навчальному приміщенні Львівського вищого професійно-політехнічного училища

Професійне з технічним

На балансі міського бюджету Львова дев’ятнадцять професійно-технічних закладів, із загального фонду бюджету на цей рік передбачено 288 мільйонів гривень. Це гроші на зарплати викладачам, стипендії та оплату комунальних послуг, про оновлення технологій ніхто не говорить.

Львівське вище професійно-політехнічне училище працює за системою дуальної освіти з вересня. Сьогодні в закладі навчається майже п’ятсот студентів: малярі, штукатури, слюсарі з ремонту автомобілів, електрогазозварники, кухарі та кондитери. Вступають переважно після дев’ятого класу; після одинадцятого як виняток.

Фото: Катерина Хорощак

Навички тут здобувають у навчально-практичному центрі, який створювали своїми силами: руками учнів, коштами місцевих бізнесменів та іноземних партнерів. Загалом на оновлення матеріально-технічної бази витратили 1,5 мільйона гривень.

Підприємство NG Metal Ukraine, яке спеціалізується на обробці та виготовленні виробів з металу, другий рік фінансує це ВПУ. Співпраця розпочалась з пошуку зварювальників для виробництва: тоді команда NG Metal дала кошти на відкриття навчально-виробничого класу. Під час навчання студенти проходять практику на цьому ж підприємстві. Однак на роботу беруть не всіх, кажуть у NG Metal, зважають, на мотивацію та старання. Зарплата вища від середньої по Львову — 16-18 тисяч грн на місяць.

Фото: Катерина Хорощак

Володимир Дацко відповідає за співпрацю студентів з виробництвами. “Практика триває півтора-два роки, — пояснює керівник. — У нас відбувається теоретичне навчання, а на підприємствах вже закріплюють отримані знання. Ми хочемо підписати тристоронню угоду між студентом, навчальним закладом і виробництвом, що він зобов’язаний два роки відпрацювати після закінчення навчання, шукаємо юридичні способи, адже підприємство вкладає гроші і час, щоб виховати когось, а в результаті молодь все одно їде за кордон”.

Низькі зарплати та непрестижність робітничих професій сформували окрему ланку для трудової міграції. Заступниця директора Галина Качмар каже, що своїх учнів після випуску вони зобов’язані працевлаштувати.

Галина Качмар
Фото: Катерина Хорощак
Галина Качмар

— Всі нам приносять довідки про місце роботи, — пояснює. — Проте ми не знаємо, як довго вони працюють на тому чи іншому підприємстві: хтось може місяць чи рік, а дехто просто поставить печатку і поїде у Польщу на роботу.

Вчити заново

Натомість вдома безліч вакансій. Начальник управління інвестиційної політики Львівської обласної ради Роман Матис зазначає, що сьогодні є найбільша потреба в фахівцях, що працюватимуть в легкій промисловості.

Роман Матис
Фото: facebook/Roman Matys
Роман Матис

— Це, зокрема, попит на швей в автомобільній галузі для пошиття сидінь чи салонів відомих німецьких брендів Audi, BMW, Mercedes, Maybach, які сьогодні виробляються у Львівській області. Середня заробітна плата на таких виробництвах — 10 тисяч гривень.

Компанія “Бадер-Україна” виробляє шкіряні сидіння для автомобілів Audi та BMW у Львівській області та самостійно навчає робітників.

— Потенційні кандидати проходять у відділі підбору персоналу співбесіду та короткий тест на вміння вираховувати. Ті, хто пройшов тест, приходять до тренінгових центрів на базі виробничих підрозділів, де кандидат має навчитися шити. Якщо це вдається, то далі триває оплачуване стажування до п’яти робочих днів; потім — офіційне працевлаштування. У цей період, — пояснює керівництво, — ми фактично інвестуємо у людину.

Фото: Катерина Хорощак

Бізнесмени скаржаться, що випускників ПТУ потрібно навчати заново, бо через практику на старому обладнанні вони виходять абсолютно не підготовлені до роботи. Дешевше організовувати окремі курси під своє виробництво, ніж фінансувати освітні установи та чекати випускників. Буває, що підприємці одразу йдуть рекламувати свої компанії в школи, адже є ймовірність, що не всі вступатимуть в університет, і таким чином, вдасться зекономити час на підготовку робочих кадрів.

Рекрутерка “Львівської консалтингової групи” Оксана Абраменко пояснює, що є проблема не тільки в запитах ринку, а й в деяких спеціальностях, яких досі навчають в училищах. Наприклад, досі існує спеціальність оператор комп’ютерного набору, яких за кращих умов чекатиме вакансія на поштовому відділенні.

Фото: Катерина Хорощак

Бджоляр державного значення

У 2016 році, після старту реформи децентралізації, професійно-технічна освіта була передана на обласні та місцеві бюджеті; так зване регіональне замовлення мало б формуватися, відповідно до локального запиту. Проте МОН фінансує підготовку кадрів “державного” значення, які затверджує Кабінет Міністрів.

— Передусім це гостродефіцитні або ж унікальні професії. На сьогодні їх 25, — каже директорка професійної освіти Ірина Шумік. — Це виноградар, бджоляр, бурильник, тістороб, слюсар-ремонтник та інші. Щороку за цими професіями здійснюється набір близько 8 000 осіб.

Вибір професій загальнодержавного значення, зазначають в Міністерстві, здійснюється на підставі аналізу ринку праці та консультацій з роботодавцями.

Фото: Катерина Хорощак

З 2019 року команда має МОН намір провести пілотне професійне тестування для учнів 9-тих класів. Яким буде це тестування, наразі не знають, бо вагаються, чи закуповувати вже готові варіанти, чи розробляти свій. Втім, в Міністерстві сподіваються, що за допомогою тестів вдасться зацікавити школярів професійно-технічною освітою.

Також над текстом працювали: Ангеліна Ломакіна, Катерина Хорощак, Вікторія Матевощук.

Текст був написаний під час Школи аналітичної журналістики «Роль медіа в системі контролю місцевих видатків», яку проводила Школа журналістики УКУ за сприяння Українського кризового медіа-центру та USAID Україна.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter