За царя Гороховоча
"Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", Радикальна партія Олега Ляшка, "Опозиційний блок", "Відродження"… Кожна із цих політичних сил (окрім позапарламентського "УКРОПу") радо послала своїх амбасадорів на подію. Крім того, була помітна присутність позафракційних депутатів.
"Захід набирає обертів", - оцінює народний депутат Андрій Тетерук, якого пізніше помилково представлять як голову фракції партії "Народний фронт". На Молитовному сніданку він вже третій раз.
Але "оберти" не завжди були високими. Від народження ідеї проводити Молитовний сніданок в Україні (заходи проводяться в близько 100 країнах світу) до її реалізації у 2011 році пройшло три роки. Співорганізатор заходу народний депутат від "Народного фронту" Павло Унгурян розповідає, що в 2008-му на Грушевського, 5 утворилася молитовна група з трьох народних обранців – самого Унгуряна, Володимира Стретовича та Оксани Білозір. Далі фракція "з вивчення Божого Слова" тихенько зростала: до неї приєднались Володимир Марущенко, Валерій Дубіль, нинішній політтехнолог БПП Віктор Уколов, Михайло Соколов та інші.
Перший Сніданок фінансували у складчину – у організації допомагали друзі та знайомі. Списки гостей формували і досі формують доволі демократично. Кожен член молитовної групи ВРУ (це близько 30-ти нардепів з різних конфесій, зокрема, народний депутат від "Опозиційного блоку" Юрій Мірошниченко, який "ні разу не пропустив групу", каже Унгурян) запрошує колег зі своєї фракції, "своїх" представників місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. Це пояснює, чому на цьогорічному заході були присутніми такі одіозні особистості, як відсторонений від посади голови ДФС Роман Насіров або екс-депутатка V, VI та VII скликань Ганна Герман. Хтось зі "своїх" запросив.
Явлення еліти народові
За 40 хвилин до початку Молитовного сніданку поблизу сходів до Українського дому зупиняється розкішна Audi A8 з номерами 777. З неї повільно виходить Патріарх УПЦ Київського патріархату Філарет. Поки люб’язні сек’юріті перевіряють гостей, останні активно спілкуються.
"Коли у 2014-му ми окремо зустрічались з Порошенком - він ще був кандидатом у президентом, - я просив його зробити національні молитовні сніданки, як у Вашингтоні та інших цивілізованих країнах, - розповідає Григорій Комендант, директор Українського біблійного товариства та керівник українських баптистів у 1994-2006 роках. - Порошенко погодився, бо сам один раз бачив в США все на власні очі".
На запитання, що країні дає Молитовний сніданок, співрозмовник відповідає швидко: об’єднання нації та підняття України на інший рівень. "Це не політичний захід, а молитовний".
Присутність численного православного та протестантського духовенства та смерть в середу Блаженнішого Любомира Гузара, одного з небагатьох авторитетів останнього Майдану, змусила представників влади поводити себе дещо краще, ніж вони зазвичай роблять у більш звичному парламентському чи урядовому контекстах.
Після хвилини мовчання за кардиналом Гузаром, керівником УКГЦ у 2005-2011 роках, політиків наче підмінили. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій, якого подеколи небезпідставно звинувачують у порушенні Регламенту ВРУ, звернувся до присутніх зі словами "дорогі браття і сестри". Здавалось, от-от він почне у трампівському сенсі молитись (pray) за присутніх, але обійшовся радістю від того, що у колишньому "Будинку Лєніна" можна говорити про Бога. "Не дамо Росії розхитати міжконфесійний мир в Україні через своїх агентів впливу", - стривожив Парубій представників УПЦ МП.
Натомість прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який приїхав за півгодини після початку святкування, приємно здивував роботою своїх спічрайтерів. "Віра та молитва будуть завжди нам допомагати приймати вірні рішення і долати труднощі", - сказав він.
"Чому б, коли вищі чини вільно говорять про Бога та віру, і мені не висловитись з цього приводу?" - міркували чиновники і почали давати журналістам невимушені коментарі.
Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який на Сніданку вже вдруге, відверто визнав, що "поки не дозрів до статусу практикуючого християнина, але я над собою працюю". Голова фракції БПП Артур Герасимов з трибуни заявив: "Для мене, як християнина…". Ну а мужній народний депутат Андрій Тетерук охарактеризував себе християнином, який нерегулярно відвідує церкву.
Ключові слова
Єдність. Незалежність. Співпраця. Ці та інші лексеми було чути в Українському домі кількадесят раз. "Об’єднання країни - це добра справа, тому що в сучасному світі є не так і багато платформ, які можуть звести людей різних конфесій, поглядів і переконань, зокрема політичних, - переконує прес-секретар УПЦ КП єпископ Євстратій Зоря, який на Молитовному сніданку вдруге. - А це є дуже потрібною справою".
Ледь не в унісон Зорі співає нині позафракційний депутат Ганна Гопко. "Я вважаю, що щира молитва – не та, яка показова, - здатна об’єднувати людей. Навіть тих, хто є політичними конкурентами або ворогами. Українцям бракує таких зібрань, де у молитві вони могли б стоячи поруч вирішувати проблеми".
Але в Г’юстоні, як завжди, проблема. Мотиваційні промови на зразок спічу секретаря РНБО баптиста Олександра Турчинова, - який, наче померлий Любомир Гузар, вмовляв українців: "Не бійтеся!" - не загоюють національні рани, а заклеюють їх скотчем.
"Об’єднавшись, маючи єдину мету, ми здатні досягнути нашу ціль – сильна, потужна, нескорена, незалежна Україна", - голосно каже Андрій Тетерук. Але об’єднання з ким? Частина відвідувачів цьогорічного Молитовного сніданку або ідеологічно ("Опозиційний блок"), або мовою справ (як той самий Роман Насіров чи присутній голова СБУ Василь Грицак, підлеглі якого незабаром стануть окремим негативним пунктом у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business) руйнують державу. Тому й практикуюча християнка та депутат Ганна Гопко, яка поки вірить у спільну молитву, непокоїться: "Головне, щоби молитовні сніданки не перетворювались на ярмарок марнославства, коли люди проходять молитись, а Бога не відчувають. Молитися спільно можна, але вони мають покаятися".
Саме заклику до внутрішніх змін – "покаяння", за словам Гопко, - не вистачало Молитовному сніданку. Єдине виключення – виступ Михайла Паночка, президента ВСЦ християн віри Євангельської. У підсумковій промові той виголосив класичну протестантську євангелізаційну проповідь та заявив: "Якщо я роблю зло, я обезчещую свого Батька, хоча й продовжую молитись до нього".
На тлі відсутності будь-яких закликів припинити корупцію та руйнування економіки України в цілому це єдина метафора, яка могла б збентежити представників чинної влади.
Якщо вона не спрацює (так скоріш воно й буде), 7-й Молитовний сніданок варто повністю присвятити вивченню новозаповітньої книги Об’явлення. А надто тих розділів, де йдеться про вічні муки крадіїв, брехунів та порушників клятви.
Довідка:
Перший Національний молитовний сніданок (National Prayer Breakfast) відбувся у 1953 році в США. Засновник традиції – переселенець з Норвегії та священик-методист Абрахам Верейде. Щорічний захід влаштовується нині впливовою християнською організацією The Fellowship Foundations на доручення Конгресу США. Окрім Президента США (включно з Дональдом Трампом), його зазвичай відвідують близько 3 500 гостей з понад 100 країн. Молитовний сніданок вважається майданчиком для нетворкінга політичних, соціальних та бізнес-еліт країни.