ГлавнаяОбществоОбразование

«Вступ без ЗНО - недорого»

У середу сквер біля будівлі МОН набув звичних для себе пейзажів – під міністерство прийшли протестувати студенти. Здається, вперше в історії незалежної України на студентський протест вийшли саме студенти коледжів та технікумів. Під опалу потрапив проект Умов вступу на 2015 рік, які Міносвіти має затвердити з дня на день. Чиновники планували зобов’язати випускників коледжів, які здобули диплом молодшого спеціаліста, складати ЗНО, якщо вони хочуть вступати далі в університет на бакалаврат.

Фото: Униан

Хто не знає - коледжі усі роки слугували такою собі шпаринкою, через яку можна обійти ЗНО. Школяр після 9 або 11 класу складає вступні іспити та вчиться у коледжі чи технікумі, а після завершення отримує право не складати ЗНО, а вступати до університету на споріднені спеціальності знову ж таки за вступними іспитами та починати навчання одразу на 2 чи 3 курсі. А далі вступ на спеціаліста чи магістра. За допомогою такої нехитрої комбінації ви можете отримати вищу освіту, жодного разу не склавши ЗНО.

«ЗНО є показником рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до вищих навчальних закладів. Навіщо людині, яка вже отримала професію за рівнем кваліфікації молодший спеціаліст, тобто один із ступенів вищої освіти, оцінювати середню освіту для отримання більш високого кваліфікаційного рівня?» - обурюються протестувальники на своїй сторінці Вконтакте.

Ось така прозаїчна позиція, мовляв, я один раз вже пішов здобувати вищу освіту без ЗНО, то навіщо мені його проходити на цей раз? Але диявол криється в деталях. Під час щирої розмови студенти коледжів не приховують, що вони просто не потягнуть ЗНО після 3-4 років поза школою. Річ у тім, що ті, хто йде здобувати молодшого спеціаліста після 9 класу, насправді проходять шкільну програму у стиснутому вигляді – 10-11 класи за один рік першого курсу у коледжі. Решту часу шкільних підручників вони не бачать, тож, аби складати ЗНО, їм довелось би усе пригадувати та наново готуватись.

Як би там не було, щороку приблизно 150 тис. новоспечених молодших спеціалістів отримують можливість потрапити до університетів за вступними іспитами, чим порушують конституційну норму про рівний доступ до вищої освіти, дискримінуючи при цьому школярів, котрі вступають лише за ЗНО.

Ця схема «до вищої освіти повз ЗНО» настільки звична, що чимало юних протестувальників щиро не розуміли досить прозаїчного питання: «Навіщо йти після коледжу в університет?». Ті, хто кмітливіший, а може просто чесний, відповідали, що працевлаштуватись після коледжу важко. І це дійсно правда! Роботодавці не часто готові довіряти молодшому спеціалісту. Окрім цього, серед молодших спеціалістів найпопулярніші спеціальності – це економіка та право. Традиційно щороку саме ці напрями становлять майже третину усіх випускників молодших спеціалістів. Водночас ринок і без того перенасичений безробітними правниками та економістами.

Зрештою така ситуація не лише з цими двома професіями. За даними Держстату, серед професій, які може опанувати молодший спеціаліст, на одне робоче місце припадає 6-18 офіційно зареєстрованих безробітних. Найприкріше те, що випускники коледжів переконані: шанси значно зростають, якщо підеш до університету. Однак правда така, що бакалаври, спеціалісти та магістри мають не набагато кращі умови – 5-12 чоловік на робоче місце. І масовий похід по вищу освіту лише погіршує цю ситуацію, можливо, навіть не стільки через безробіття, скільки через завищені очікування випускників.

Фото: Макс Левин

Але повернімося до ЗНО. Хтось може спитати, чи сьогоднішні протестувальники не розуміють, що ЗНО – це одна з небагатьох, якщо не єдина, успішних освітніх реформ, яка суттєво зменшила корупцію? Чи вони не розуміють, що саме ЗНО тішиться довірою переважної частини населення? Насправді, прекрасно розуміють і часто саме тому намагаються його оминути. І, як водиться в таких ситуаціях, рука руку миє, бо директори коледжів та їх викладачі залюбки користуються з цього. Вони добре знають – якщо забрати цю шпаринку, технікуми та коледжі будуть приваблювати школярів набагато менше. Але у круговій поруці не лише коледжі та їх студенти – ділки в деяких університетах теж мають свій зиск. Відколи запровадили ЗНО, нечисті на руку приймальні комісії тримають міцну оборону довкола свого потоку хабарів та усіляко захищають право молодших спеціалістів вступати через вступні іспити.

Цього року Міносвіти намагалось закрити можливість вступу повз ЗНО, однак не витримало потужного натиску усіх прихильників сторін цієї схеми та поступилось. Хоча впроваджувати цю зміну треба було би не одразу, а коли випустяться усі студенти коледжів, котрі вступили ще до нового Закону «Про вищу освіту». Закон дійсно не має зворотної сили і таке нововведення застало їх зненацька.

Хай би там як, задумана реформа має відбутись. Ті технікуми, котрі не зможуть протягом відведених Законом 5 років відкрити бакалаврські програми, будуть віднесені до системи професійно-технічної освіти. Коледжі, у свою чергу, якщо претендують залишитись у системі вищої освіти, повинні довести, що здатні проводити прикладні наукові дослідження. Нагадаю, що і технікуми, і коледжі у свій час були виведені з системи середньої спеціальної освіти, після чого їх штучно приєднали до вищої освіти. Україна гордо збільшила свої показники охоплення населення вищою освітою у різних міжнародних звітах, однак, як ми бачимо, кількість не принесла якість.

Разом з тим повинна бути змінена тактика. Такі протести це лише перша відкрита спроба саботажу реформи у вищій освіті. Слід бути готовим до ще більшого спротиву та у майбутньому грати на випередження – це стосується усіх прихильників реформи, але насамперед Міносвіти.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter