На внесення застави за ув’язненого напередодні пам’яткоохоронця та очільника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василя Петрика зібрали необхідні 567 тисяч гривень і в четвер, 17 червня, він виходить зі СІЗО.
Про це повідомляє Львівський портал.
"Оплатили заставу. Всім неймовірне дякую. Важливо було зібрати та оплатити цю суму наступного дня після рішення, адже немає гарантії про безпеку Василя в СІЗО. Проходимо всі процедури щодо звільнення з-під варти, чекайте новин", – написали родичі Василя Петрика у Facebook.
Нагадаємо, відомого на Львівщині пам’яткоохоронця, архітектора, новопризначеного керівника управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василя Петрика та трьох підприємців обвинувачують у заволодінні 1 млн грн бюджетних коштів під час робіт у нацзаповіднику "Древній Звенигород".
Сам Василь Петрик всі звинувачення відкидає і вважає кримінальну справу розправою за його боротьбу за Миколаївську фортецю - невизнану дотепер пам’ятку, яку хочуть знищити задля видобутку піску.
16 червня суд помістив Василя Петрика під варту, іншим трьом підозрюваним у цій справі такі ж запобіжні заходи обрали 15 червня.
Перед засіданням під судом зібрались активісти й колеги Василя Петрика на протест. Вони переконані, що відкрита кримінальна справа є сфабрикованою.
Пам’яткоохоронці вважають, що Миколаївську хочуть знищити заради облаштування піщаного кар’єру. Після розголосу справи у ЛОДА ініціювали надання їй пам’яткоохоронного статусу, для чого розпочалось виготовлення необхідної документації.
За неофіційною інформацією, добувати пісок на місці Миколаївської фортеці хоче приватна фірма "Західінвест-партнери". Щоб реалізувати цю ідею, нібито залучили директора комунального підприємства облради "Реставрація та управління замками та палацами Львівщини", який розробив і надіслав у Мінкульт документацію, у якій стверджується, що цей об’єкт не є пам’яткою. При цьому пам’яткоохоронці обвинувачують Петрика в підробці підпису доктора наук Андрія Гречила.
Миколаївська фортеця є єдиним в Україні зразком австрійських фортифікацій XIX-XX століття і дотепер збереглась на 95%.