29 мільйонів. Саме стільки українців проживають нині на підконтрольній Україні території. І це майже на мільйон менше, ніж рік тому, говорить директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. Отже, населення країни продовжує скорочуватися. Факторів цьому багато. Наслідків цього - ще більше. І саме їх, а також вплив на ринок праці та можливу трудову міграцію ми обговорювали на дискусії “Українське суспільство 2026: демографія, міграція, ринок праці”, що проходила в межах спільного проєкту LB.ua та EFI Group "Нова країна". До участі у дискусії ми запросили:
- Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України; Елла Лібанова
- Дениса Улютіна, міністра соціальної політики, сімʼї та єдності; Денис Улютін
- Арсена Макарчука, голову Державної служби статистики; Арсен Макарчук
- Марʼяну Бецу, заступницю міністра закордонних справ України; Мар’яна Беца
- архімандрита Кирила Говоруна, д.ф.н., директора Інституту Гаффінгтона у Лос-Анджелесі; архімандрит Кирило Говорун
- Ігоря Ліскі, голову наглядової ради EFI Group. Ігор Ліскі
Також до дискусії долучалися чинні і колишні урядовці, народні депутати, підприємці, представники бізнесу, громадськості тощо. Станом на лютий цього року, в країнах Євросоюзу перебуває 4,4 млн українців. І їх число поступово збільшується, говорить директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. Ще десь 700 тисяч - в інших країнах.
“Основна маса виїхала в першому півріччі 22-го року. Повернулося дуже мало. Менше мільйона. З тих, хто виїхав не у відрядження і не у відпустку. І з кожним місяцем гарячої фази до нас повернуться все менше людей, тому що вони там адаптуються, - зауважує Лібанова. - Але тут є ще одна дуже неприємна річ. Нам загрожує друга хвиля міграції. Після скасування воєнного стану. Поїхали, в основному, молоді жінки з дітьми. І якщо родина не розпалася, якщо жінка там влаштувалася, дуже висока ймовірність того, що не жінки сюди повернуться, а чоловіки поїдуть до них туди”.
“Будуть другі й треті хвилі міграції, возз'єднання сімей і на території України, і, на жаль, за межами території України. Так само люди будуть змінювати роботу, місце проживання на території України, адже в Україні дуже велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Точно зафіксувати, що відбувається в країні, ми зможемо не раніше, ніж за два роки після завершення воєнних дій”, - додає очільник Державної служби статистики Арсен Макарчук. Наразі ж можна констатувати, стверджує він: кількість населення дійсно скорочується і скорочується передовсім народжуваність. Якщо в 21 році показник народжуваності був 7,3, у 25-му він складає менше шести дітей на тисячу жінок.
Міністерство закордонних справ розглядає українців за кордоном як важливий стратегічний ресурс, підкреслила заступниця очільника МЗС Марʼяна Беца. Безумовно, пріоритетом для міністерства залишається забезпечення консульського захисту українців за кордоном, їхніх прав та інтересів, відзначає вона, однак наступним етапом є максимальне збереження зв'язку з українцями, збереження ідентичності. І зараз запроваджують різні елементи для посилення цього звʼязку.
“Ми побачили, наскільки це (українці за кордоном. - Ред.) важливий стратегічний ресурс для держави в адвокації інтересів України, в підтримці України. Адвокаційні кампанії, які проводили ті чи інші українські громади, а їх дуже багато за кордоном, - це величезна допомога в просуванні інтересів України в ЄС, в посиленні санкційного тиску на державу-агресора, в притягненні Росії до відповідальності”, - каже Марʼяна Беца.
При цьому Україні слід бути готовою до того, що 80 % її громадян з-за кордону не повернуться, зауважує директор Інституту Гаффінгтона у Лос-Анджелесі архімандрит Кирило Говорун. Про це говорять дослідження ситуацій, близьких до наших.
“Я не фахівець в питаннях міграції, але я брав участь в одному проєкті в Джорджтаунському університеті, який був присвячений питанням міграції. З фахівцями, в тому числі системи ООН, ми досліджували ситуації в різних регіонах світу. І загальний висновок такий: в ситуаціях, подібних до України, коли внаслідок військового конфлікту виїжджає середній клас, виїжджають люди, які можуть виїхати і адаптуватися в новому середовищі, в точці виїзду 80-90 % декларують, що вони збираються повертатися, а після цього 80 % не повертається. Така загальна усереднена статистика по різних ситуаціях”, - пояснив він.
На думку бізнесмена Ігоря Ліскі, держава сьогодні повинна боротися за кожну людину, бо це економічний потенціал країни, і мати чітку державну політику, кого ми хочемо повернути. “Ми маємо у цифрах дивитися, скільки коштує нам день війни не тільки в грошах, інфраструктурі, безпеці, зарплатах, а й в тому, скільки людей не повернуться. Наприклад, якщо за кожен день 10 людей не повернеться точно, це умовно 5 мільйонів гривень. Економічно мільйон людей - 50 мільярдів ВВП. Мільйон людей, які вагаються, чи повертатися, це 50 мільярдів ВВП на рік в мирній економіці. Коли ти починаєш рахувати цифрами, це зовсім інша розмова. Скільки держава готова витратити ресурсів, аби отримати 50 мільярдів?” - відзначив бізнесмен.
Міністр соціальної політики Денис Улютін вважає, що прийшов час чесно говорити про необхідність про необхідність зміни суспільного договору і соціальної політики в країні.
“30 років ми будували соціальний патерналізм. І зараз ми хочемо це змінити. Я, як міністр соціальної політики, вважаю, що соціальні виплати мають бути строкові. Мають бути соціальні послуги, які дадуть можливість стати самоврядними і повернутися в економіку”, - заявляє Улютін, відмітивши при цьому, що отримувачами соціальних послуг сьогодні є 13 мільйонів українців. І зміна державної стратегії має полягати, на його думку, у тому, щоб максимально залучити на ринок праці усіх, хто є в державі. “Це джерело ми на максимум не використали”, - стверджує міністр.
Розлогу версію дискусії очікуйте незабаром на LB.ua.
