Держфінмоніторинг у 2025 році отримав 130 запитів від НАБУ та опрацював переважну більшість із них, а затримки з окремими зверненнями пов’язані не з вибірковим підходом, а зі складністю фінансових ланцюгів і міжнародною взаємодією.
Про це на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради заявив перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук.
Під час засідання ТСК Верховної Ради з розслідування можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав людини в умовах воєнного стану народна депутатка Аліна Загоруйко (“Слуга народу”) поцікавилася, чому окремі запити Національного антикорупційного бюро України залишаються без відповіді та чи не йдеться про вибірковий підхід у роботі Держфінмоніторингу.
У відповідь перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук повідомив, що протягом 2025 року служба отримала 130 запитів від НАБУ, з яких 125 уже відпрацьовані.
“Якщо ви говорите про вибірковий підхід – ні, його немає. Є ризикоорієнтований підхід”, – наголосив він.
За словами Корольчука, Держфінмоніторинг усвідомлює, що НАБУ розслідує топкорупцію, тому такі матеріали перебувають у пріоритеті. Для цього в службі створений окремий підрозділ, який займається виключно співпрацею з антикорупційним органом.
Він також зазначив, що взаємодія з НАБУ є постійною і системною, а не епізодичною. Зустрічі відбуваються щотижня, зокрема на рівні перших заступників керівників органів, а також у робочому режимі – між детективами та керівниками підрозділів.
“Перший заступник НАБУ і я постійно зустрічаємося, комунікуємо і обговорюємо саме робочі питання”, – уточнив Корольчук.
Для порівняння він навів приклади резонансних справ, які НАБУ публічно висвітлювало на своєму сайті. За його словами, у сфері оборони таких справ було шість, у сфері енергетики – п’ять, і в частині з них Держфінмоніторинг безпосередньо брав участь.
Зокрема, у справах у сфері оборони служба передала два матеріали, за якими винних осіб було притягнуто до відповідальності. Ще два звернення наразі перебувають у роботі через наявні труднощі, а в двох випадках у системі взагалі не було ані звернень, ані повідомлень, про що Держфінмоніторинг поінформував НАБУ.
Щодо енергетичної сфери Корольчук повідомив, що з п’яти резонансних справ за двома матеріали були передані антикорупційному органу. В інших трьох випадках система фінансового моніторингу не надала інформації, оскільки не надходило ні запитів на розслідування, ні повідомлень від суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Він також пояснив, що частина запитів може не відпрацьовуватися швидко через специфіку роботи НАБУ, яке має власний аналітичний підрозділ і самостійно працює з банківською інформацією.
“Через нас отримання деякої інформації – це дійсно швидкий процес, тому НАБУ звертається до нас, коли йдеться про міжнародних партнерів”, – зазначив Корольчук.
За його словами, у складних багатоланцюгових схемах отримання фінансової інформації може вимагати послідовних запитів до кількох підрозділів фінансових розвідок різних країн. У певний момент іноземні партнери можуть рекомендувати звертатися вже в порядку міжнародної правової допомоги.
“Ми одразу повідомляємо антикорупційний орган, що дійшли до цієї стадії і подальший рух коштів можливий лише через міжнародну правову допомогу”, — пояснив він.
Корольчук додав, що в окремих випадках Держфінмоніторинг надсилає партнерам листи-нагадування, підкреслюючи резонансність і топовий характер справ, хоча конкретні підрозділи фінансової розвідки публічно не називаються.
Він наголосив, що затримки з окремими запитами зумовлені складністю міжнародних фінансових розслідувань, а не небажанням або вибірковістю в роботі служби.