Колишнього премʼєра та міністра оборони Дениса Шмигаля нардепи назвали одним з найбільш ефективних
13 січня під час виступу у Раді перед звільненням Денис Шмигаль нагадав, що пропрацював міністром оборони лише шість місяців.
За його словами, “за цей час у міністерстві вперше чесно заговорили про терміни військової служби та розробили відповідні контракти”, — виступав Шмигаль.
Тепер справа за парламентом — ухвалити відповідний закон. Також повноцінно запрацював інститут військового омбудсмана. Побудовані тисячі кілометрів противотанкових ровів та інженерних загороджувальних споруд. Шмигаль наголосив, що ситуація з постачанням зброї на фронт значно покращена.
“Кожного дня горять ворожі НПЗ та заводи. 65% зброї ми закуповуємо у наших виробників”, — наголосив він. А за останні півроку війську передано 2 млн 200 тисяч дронів.
Забезпечена поставка дронів-перехоплювачів — щодня 1500 штук, — наголошував Шмигаль.
Під час обговорення голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія назвав роботу Шмигаля у Міноборони однією з найбільш ефективних. Та пояснив кадрову рокіровку з подальшим призначенням у Міненерго тим, що ситуація в енергетиці критична та потребує сильного очільника.
В опозиції звільнення Шмигаля назвали безпідставним. Зі слів нардепки Комітету з питань нацбезпеки та оборони Ірини Фріз (“Європейська солідарність”), за шість будь-який місяців міністр може провести лише аудит. Соломія Бобровська з оборонного комітету (“Голос”) також вважає, що такі кадрові зміни у силовому блоці “деморалізують військо”.
==
“Ми дякуємо Денису Шмигалю за розчищення Рустемівських стайнів. Але ми не будемо підтримувати вашу відставку”, — казала Бобровська.
Ще один член комітету нацбезпеки Вадим Івченко (“Батьківщина”) додав, що “це вперше звільняють міністра ні за що”.
Як розповідали джерела LB.ua, сам міністр оборони та колишній премʼєр не одразу погодився на пропозицію президента обійняти Мінтопенерго.
“Шмигаль давно хоче полишити Кабмін. Ще після звільнення з посади голови уряду. Однак його банально не відпускають. Тим паче, що він справді показав вже не на одній посаді свою ефективність. А енергетику треба рятувати. У нього ж є досвід. Він до премʼєрства очолював Бурштинстку ТЕС у 2018-2019. Плюс бонусом Шмигалю запропонували першого віцепремʼєра — посаду Михайла Федорова”, — розповідав LB.ua один зі “Слуг народу”.
Врешті 265 нардепів проголосували за відставку Дениса Шмигаля.
Звіт Михайла Федорова: “Україна в смартфоні” — done
Нардепи зі “Слуги народу” також дякували Федорову за ефективну роботу.
Натомість представники опозиції стверджували, що не розуміють причин звільнення міністра у такому разі. Нардеп Володимир Арʼєв (“Європейська солідарність”) назвав це “бажанням царя, коли страждають холопи”.
Депутат Михайло Цимбалюк (“Батьківщина”) також попередив, що “армія — це не країна у смартфоні, а вона — у кордонах самої держави”. Тому перед Федоровим постане багато нових викликів.
За звільнення Федорова проголосували 270 нардепів. “Федоров давно хотів обійняти посаду в Міноборони, у нього великі успіхи не лише у цифровізації, а й по темі дронів. Президенту він представив свою візію осучаснення та діджиталізації оборонки”, — розповів співрозмовник LB.ua у фракції “Слуга народу”,.
Інший співрозмовник у політичній раді “Слуги” за результатами засідання фракції за день до голосування в Раді іронізував: “Нам казали, що Федоров зупиняв фронт і перехоплював дрони практично силою думки”.
Відставка Голови СБУ без звіту Василя Малюка та за скороченою процедурою
Найбільшою інтригою кадрового дня у парламенті мало стати голосування за подання президента України про звільнення Голови СБУ Василя Малюка. Оскільки напередодні засідання парламенту Комітет з нацбезпеки та оборони не підтримав це рішення та не рекомендував Раді голосувати за це.
У самій фракції “Слуга народу”, яка ввечері 12 січня проводила засідання на чолі з премʼєркою Юлією Свириденко, також були сумніви, що голосів за відставку Малюка вистачить.
Однак зранку 13 січня перед засіданням Ради голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, зі слів нардепів, переконав членів оборонного комітету при повторному розгляді цього питання рекомендувати парламенту підтримати заяву Малюка про відставку.
Хоча проти відставки Малюка виступали як бойові генерали, так і опозиційні політики.
“Але це рішення — виключно прерогатива президента”, — додав співрозмовник у “Слузі”.
Перед розглядом питання у сесійній залі депутати опозиції вимагали викликати Малюка до Ради, аби почути від нього аргументацію написання заяви.
“Бо зараз у парламенті відбувається фальсифікація… Оскільки самої заяви Василя Малюка про відставку на офіційному сайті Верховної Ради немає”, — обурювався нардеп Артур Герасимов (“Європейська солідарність”).
Опозиційна фракція “Голос” також виступила проти звільнення Малюка. Роман Костенко з оборонного комітету назвав роботу СБУ на чолі з Малюком такою, що увійде в історію.
“Згадайте “Павутину”, Кримський міст та інші операції”, — нагадав Костенко.
Ірина Геращенко (“Європейська солідарність”) нагадала, що подання на звільнення Голови СБУ — виключна прерогатива президента.
“Утім, президента немає в залі. Та він не передав до Ради жодного обґрунтування звільнення Голови СБУ… Президент вже вийшов за межі своїх конституційних повноважень та одноосібно призначає виконуючого обовʼязки керівника СБУ”, — казала Геращенко.
Очільниця “Батьківщини” Юлія Тимошенко назвала його відставку абсолютно безпідставною.
Натомість Давид Арахамія (“голова фракції “Слуга народу”) підкреслив, що Малюк сам написав заяву.
“А Євгеній Хмара буде працювати тимчасово виконуючим обовʼязки Голови СБУ деякий час, як це було і з Василем Малюком. А потім президент визначиться та може подати кандидатуру Хмари на призначення вже Головою СБУ на голосування до Ради. Так чорно-білим виглядає питання. З поваги до Василя Васильовича ми маємо проголосувати за його заяву про відставку та підтримати”, — закликав Арахамія.
Врешті за постанову про звільнення Малюка проголосували 235 парламентарів. З них голоси “за” дали лише 168 нардепів “Слуги” з 200 присутніх. Як зазвичай допомогли голосами групи колишньої забороненої проросійської ОПЗЖ, “За майбутнє”, “Довіра” та 11 з 17 нардепів “Батьківщини”.
Несподіваний провал з призначеннями нових очільників Міненерго, оборони та ФДМУ
Після звільнень нардепи взяли паузу на годину для подань від уряду про призначення нових урядовців. Комітети Ради схвалити призначення Дениса Шмигаля першим віцепремʼєром та міністром енергетики. Михайла Федорова — міністром оборони. Нардепа Дмитра Наталухи (“Слуга народу”) — головою Фонду держмайна.
Представляла кандидатів премʼєрка Юлія Свириденко.
Денис Шмигаль, виступаючи перед голосуванням, повідомив, що ворожі атаки знищили 10 гВат енергетичних потужностей.
За його словами, останні атаки — особливо болючі. “Моє завдання на посаді — завершити гостру фазу енергетичної кризи”, — сказав Шмигаль.
Шмигаль пообіцяв, що “попрацює з місцевою владою Києва”, аби ситуація в столиці з відсутністю світла була виправлена якнайшвидше. Пріоритет номер один — відновлення мереж. Завдання номер два — захист генерацій та обʼєктів розподілення. Роботи будуть тривати 24/7.
Однак після цього на табло зʼявилося лише 210 голосів “за” при мінімально необхідних 226. Показово, що лише 153 нардепів “Слуги” зі 178 присутніх проголосували “за”. Не допомогли навіть голоси груп колишньої ОПЗЖ, “Довіри” та “За майбутнє”.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія назвав ситуацію такою, що “склалася в перший раз”. Тому він запропонував змінити черговість розгляду питань та для початку розглянути призначення міністра оборони. Однак і цю пропозицію підтримали лише 206 нардепів. Спікер Руслан Стефанчук терміново зібрав погоджувальну Раду та попросив депутатів не розходитися.
Однак, як повідомив нардеп Ярослав Железняк (“Голос”), консультації теж не допомогли.
“На сьогодні все. Завтра спробують ще. Країна лишилась без міністра енергетики та оборони під час повномасштабної війни”, — констатував Железняк.
Нардеп з оборонного комітету Олександр Федієнко (“Слуга народу”) назвав такий провал “несподіванкою”.
“Міністрів звільнили. Призначити не встигли. Дивна позиція колег з інших фракцій, бо я чув виключно позитивні відгуки по всіх призначеннях”, — наголосив Федієнко.
Чотири співрозмовники у фракції “Слуга народу” не під запис розповіли LB.ua, що не голосувала неформальна група, що працює на бізнесмена Іллю Павлюка та група колишнього спікера Дмитра Разумкова. До речі, сам Разумков під час розгляду питання неодноразово критикував роботу Шмигаля, мовляв той, ще на посаді премʼєра знав про безлад та корупцію у Міненергетики.
“А це щонайменше 30 голосів депутатів, що не голосували. Їх і не вистачило”, — сказав один з нардепів.
LB.ua вже писав, що до так званої групи бізнесмена Іллі Павлюка (свого часу в медіа його називали королем контрабанди) входять нардепи: його шурин Олег Марусяк, племінник Максим Павлюк, кум Павлюка Сергій Бунін, Андрій Богданець, Микола Галушко, Ігор Герасименко, Олександр Горобець, Олександр Дануца, Юлія Діденко, Олена Лис, Георгій Мазурашу, Дмитро Соломчук і Маргарита Шол.
Більше про групи “Слуги народу” читайте тут.
Інший співрозмовник саме з групи Павлюка це підтвердив: “Поясню. Ви маєте мабуть найбільшу згуртовану групу в дуже розхитаній останнім часом фракції. Але з вами не розмовляють і вважають, що ви і так голосуватимете, а ні то є ДБР або СБУ (а СБУ вже нема без Голови)”, — відповів парламентар.
Чи домовляться нардепи про голоси за кадрові призначення у середу — теж питання.
“Вся ніч попереду”, — анонсував один із членів фракції “Слуга народу”.