Поміж акціонерних компаній, крім «Скорзонери», є фірма, що належить дружині ексдиректора «Буковелю», бізнес-партнера Коломойського й екснардепа Олександра Шевченка. Це «Галичина Цукор». Тому й не дивно, що новий курорт «Свидовець», згідно з проєктом, мають поєднати з «Буковелем» і ще двома курортами — «Бистрицею» та «Турбатом».
Річ у тім, що перед повномасштабним вторгненням компанія «Буковель» звернулася до місцевої влади сіл Поляниця (Івано-Франківщина) й Усть-Чорна (Закарпатська область) по дозвіл на будівництво цих двох лижних курортів. І селищні ради зрештою надали їх, зокрема, на розробку проєкту містобудівної документації.
«Це буде курорт-монстр, який має займати 2800 га на додачу до «Буковелю». Три нові курорти разом з «Буковелем», як планують, прийматимуть 65 000 відпочивальників. Це ціле місто, наче половина Ужгорода, і можете собі уявити, який це матиме згубний вплив на природу і тваринний світ Карпат», — коментує Аделіна Захарченко, активістка Free Svydovets.
Але, крім прізвищ олігарха Коломойського й екснардепа Шевченка, у цій історії фігурує ще одне відоме прізвище — Палиця. Це родина народного депутата Ігоря Палиці.
«У звіті, опублікованому Bruno Manser Fonds, сказано, що головним акціонером «Скорзонери-Закарпаття», де серед бенефіціарних власників торік з'явилися Палиці, є товариство «Буковель». Право власності на це товариство перейшло до двох членів сім’ї нардепа Ігоря Палиці, одного з найближчих бізнес-партнерів Коломойського та його політичного союзника. Мова йде про Оксану й Захара Палиць — колишню дружину й дорослого сина Ігоря Палиці. Хоча Палиці відкидають заяви про те, що Коломойський і досі має частку в «Буковелі», і кажуть, що вони пройшли через "фінансове розлучення", як на мене, немає підстав вважати, що відбулася законна передача права власності на ТОВ "Буковель" між двома незалежними сторонами», — розповідає Аделіна Захарченко.
Свидовець — це унікальне місце в Україні, де добре збереглися форми рельєфу останнього льодовикового періоду. Провідний юрист міжнародного благодійного об’єднання «Екологія. Право. Людина» Анатолій Павелко пояснює, що ці території накопичують воду у вигляді снігу й дощову, а потім повільно віддають, забезпечуючи живильною вологою басейн Тиси:
«Курорт хочуть будувати саме тут, бо є можливість дістатися до високогірного снігу, який є регулятором водності річок, а також щоб забирати воду, з якої вироблятимуть штучний сніг. Наслідки від такої діяльності нічого доброго не віщують: проблеми з якістю і кількістю води нижче за течією, можливе посилення повеней і паводків унаслідок менше поглинання й накопичення води на забудованих територіях. Потенційні жертви — це не тільки гірське природне високогір'я, але й громади нижче за течією. Негативний вплив може поширитись і на інші країни, адже Тиса протікає територією п'яти країн і відіграє важливу роль у їх водозабезпеченні».
Є й загроза для рідкісних рослин. На Свидовецькому хребті науковці виявили щонайменше 130 рослин, які мають різні природоохоронні статуси. Про це розповідає еколог Богдан Кученко:
«Майже всі популяції цих видів рослин зазнаватимуть критичного впливу. Крім того, будуть знищені або пошкоджені з втратою статусу понад 400 га пралісів і квазіпралісів. Постраждають і рідкісні тварини».
Негативні наслідки ймовірні не лише для природи, а й для людей. Експерти наголошують, що північні схили масиву Свидовець — лавинноактивні ділянки. Ідеться про небезпеку снігових лавин для туристів. Про це сказано у звіті Дунайсько-Карпатської програми за результатам дослідження Свидовецького масиву за підтримки Bruno Manser Foundation.
Саме тому активісти ініціювали петицію до президента, яку підтримали понад 25 000 громадян. Володимира Зеленського просили створити заказник загальнодержавного значення «Вільний Свидовець» і не допустити будівництва гірськолижних курортів. Площа заказника мала становити 17550 га, більша частина — державний фонд, яким опікується держпідприємство «Ліси України». Решта — землі сільськогосподарського призначення.
Президент перенаправив петицію на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Ініціатори петиції повідомили, що місцева рада відмовилася створювати заказник.
У пресслужбі Міндовкілля громадській ініціативі «Голка» повідомили:
«Ми підтримали клопотання громадськості про оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Вільний Свидовець" і направили відповідні матеріали до Закарпатської обласної військової адміністрації для подальшої роботи над його створенням. Крім того, наголошуємо, що будівництво туристичного комплексу "Свидовець" підлягає проходженню процедури оцінки впливу на довкілля. На сьогодні Міндовкіллям така процедура не здійснювалася».
Наразі є три ключові судові провадження. Одне, як зазначали, веде організація «Екологія. Право. Людина», а ще два навесні ініціювала прокуратура. Справу, де позивачем є громадська організація, слухають у Верховному Суді. Судді, які розглядають справу: Лариса Мороз, Анна Бучик, Андрій Рибачук.
Прокуратура теж вимагає скасувати розпорядження Рахівської та Тячівської райдержадміністрацій про затвердження детального плану для курорту «Свидовець». Ці дві справи слухають у Закарпатському окружному адмінсуді. В Офісі Генпрокурора пояснюють, що про справу, яку розглядають зараз у Верховному Суді, дізналися на стадії касаційного перегляду і не змогли вступити як сторона, тому обласна прокуратура подала свої позови:
«Ці позови не впливають на розгляд Верховним Судом справи, оскільки Кодекс адміністративного судочинства передбачає, що нормативно-правовий акт, а тут це спірні розпорядження Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій, може оскаржуватися будь-якою особою, яка вважає, що цим актом порушено її права й інтереси. Громадські слухання тут не проводили належним чином щодо обговорення детального плану території. Більше того, прийнятий детальний план курорту не відповідає державним і регіональним інтересам», — повідомляють у пресслужбі Офісу Генерального прокурора.
Щодо рішень місцевих рад Закарпатської та Івано-Франківської областей про розробку детальних планів територій для курортів «Бистриця» й «Турбат» за зверненням товариства «Буковель», то проєктів містобудівної документації тут ще немає. Спеціалізована екологічна прокуратура переконує, що стежить за цим питанням.
В Офісі Генерального прокурора також додають, що Спеціальна екологічна прокуратура вивчає питання створення заказника загальнодержавного значення на цій території. Вона вже отримала інформацію від Міндовкілля й Закарпатської обласної військової адміністрації та готує додаткові запити, щоб отримати інформацію для захисту цінних територій.
Довідково: Свидовець входить до Смарагдової мережі — це особливо цінні території в Євросоюзі, де рідкісні тварини й рослини перебувають під охороною. Україна теж мала б захищати таку мережу. Цього вимагає Бернська конвенція, але для цього парламент повинен ухвалити відповідний проєкт закону (4461).