Електронна процедура отримання УБД через унікальний цифровий ідентифікатор
На початку грудня минулого року Верховна Рада України проголосувала за основу зміни до законів, що повинні вдосконалити порядок обробки й використання даних у державних реєстрах для військового обліку й набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану.
Зміни необхідні, насамперед щоб спростити отримання статусу учасника бойових дій (УБД). Оскільки мало хто зміг пройти цей шлях через складність і тривалість процедури.
Отже, щоб набути статус УБД чи осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих (померлих), депутати запропонували подавати документи для не лише в паперовій формі, а й електронній.
Електронну заяву можна буде надіслати через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та/або Єдиний державний реєстр ветеранів війни.
Важливо, що уповноважені особи військових частин зобов’язані в п’ятиденний строк після дати закінчення бойового наказу сформувати відповідну довідку й внести відомості до Реєстру. Сам статус УБД набуватимуть автоматично, щойно сформовано витяг разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрихкод, цифровий код) із застосуванням засобів Реєстру в порядку, встановленому КМУ.
Якщо неможливо внести інформацію в електронній формі, довідку про безпосередню участь у бойових діях також у п’ятиденний строк слід направити комісії з питань розгляду матеріалів визнання учасниками бойових дій. Її примірник у паперовій формі повинні надати самому військовослужбовцю.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобовʼязаних та резервістів і розширення персональних і службових даних
Проєкт також уточнює, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі — Реєстр; базовий закон про ЄДРПВР прийняли ще у 2017 році, а останні зміни внесли у 2022-му) не автоматична, а саме електронна інформаційно-комунікаційна система для збирання, зберігання, обробки й використання даних, аби забезпечити військовий облік громадян.
Власником цього Реєстру буде Міністерство оборони України, а адміністраторами — Генштаб ЗСУ, СБУ, СЗР і ГУР. МОУ організовуватиме обмін з іншими базами даних відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри».
Щоб сформувати базу даних Реєстру, ЦВК, податкова, банки, органи виконавчої влади, реєстри мігрантів і біженців надсилатимуть в електронній формі власникові Реєстру інформацію про всіх громадян України віком від 17 до 60 років. Також депутати пропонують розширити Реєстр даними про потреби в комплектуванні особовим складом ЗСУ й інших військових формувань, крім інформації держтаємниці.
Ключове, що законопроєкт пропонує суттєво розширити перелік як персональних, так і службових відомостей. Що розкритикували не лише опозиційні депутати, а й Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ, оскільки це може порушити норми Конституції про права громадян і захист таких даних.
Окрім ПІБ, дати й місця народження, проживання, перебування, пропонують зобов'язати вносити в Реєстр номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти.
Також пропонують збільшити сам перелік персональних даних. Нині чинні такі пункти:
— відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників й інших представників родини (ПІП, прізвище, дати народження);
— відомості про сімейний стан особи та членів її сім’ї;
— реквізити паспорта громадянина України й паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);
— відомості про громадянство;
— відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
— відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);
— відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);
— реєстраційний номер облікової картки платника податків;
— відцифрований образ обличчя особи;
— відомості про дату й мету виїзду за межі України та дату повернення на територію України;
— відомості про освіту та спеціальність;
— відомості про стан здоров’я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збирають, аби визначити придатність для виконання військового обов’язку;
— відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення);
— дата й номер, короткий зміст протоколу та/або постанови щодо особи у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
— відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили;
— відомості про наявність (відсутність) судимості;
— унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
Персональні дані пропонують доповнити відомостями про:
— статус ветерана війни;
— володіння іноземними мовами;
— дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю;
— проходження освітніх курсів і курсів підвищення кваліфікації;
— документи, що дають право громадянину України на виїзд з України та в’їзд в Україну;
— документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
— посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
— посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, у тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними й дорожньо-будівельними машинами;
— суднові документи, міжнародні посвідчення на право управління прогулянковим судном і посвідчення судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також документи, що надають право управляти прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом, посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання або іншого раніше виданого документа, що підтверджує кваліфікацію члена палубної команди судна внутрішнього плавання;
— свідоцтва пілотів для некомерційної та комерційної діяльності;
— рішення, що підлягають примусовому виконанню — виконавчі документи;
— осіб, зниклих безвісти.
Чинні два перші пункти про службові дані також планують доповнити інформацією про:
— виконання військового обов’язку та проходження військової служби;
— військово-облікові ознаки, перелік яких визначає порядок ведення Реєстру, затверджений його власником;
— висновок (рішення) про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);
— проходження громадянином України альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;
— участь у бойових діях.
Електронний кабінет
У законопроєкті зазначено, що «електронний кабінет — це програмний інтерфейс Реєстру, призначений для відображення відомостей про призовника, військовозобов’язаного, резервіста».
Призовник, військовозобов’язаний і резервіст матимуть право одержати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру й відомості про себе через електронний кабінет.
Важливо, що проєкт не прописує процедуру вручення повісток в електронній формі. Хоча цю норму, як і обов’язок створити такий кабінет, уже заклали в урядовий проєкт про мобілізацію, який LB.ua аналізував.
Натомість передбачає електронну інформаційну взаємодію між Реєстром ветеранів і Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зауважимо, що згода на обробку персональних даних для цілей Реєстру не знадобиться. Що, за оцінками ГНЕУ Апарату ВРУ, може суперечити ст. 32 Конституції про права на приватне та сімейне життя, «автономне буття незалежно від держави».
Представники опозиції стверджують, що у законопроєкт про УБД і реєстри заклали норми ще не ухваленого проєкту Кабміну про мобілізацію.
Співавторка проєкту про УБД, представниця фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко зазначила, що через ризики з проєктом про мобілізацію «колективна Марʼяна (Безугла. — LB.ua) пішла іншим шляхом і напхала антиконституційні поправки в законопроєкт 10062».
До другого читання законопроєкт про УБД значно погіршав, вважає вона.
«У ньому збільшили надмірне втручання в приватне життя військовозобовʼязаних, кількість обовʼязкової інформації, яку вноситимуть в електронний реєстр. Тобто всі антиконституційні норми з проєкту про мобілізацію перенесли в цей проєкт», — наголосила Геращенко.
Урешті, комітет погодив документ, хоч представники фракцій «Батьківщини», «Європейської солідарності» й «Голосу» утрималися. 10 січня законопроєкт розгляне парламент.
Нардеп «Батьківщини» і член комітету Вадим Івченко розповів LB.ua, що до другого читання вдалося відстояти принципові правки.
«Зокрема, підтримали мою пропозицію, аби до Реєстру військовозобовʼязаних не вносили відомості про виїзд за межі України. Мова про дату, країну, до якої здійснюється виїзд і повернення на територію України. Також відхилили норму щодо збору відомостей про членів сім’ї. Уся ця інформація може бути подана виключно за згодою самого військовослужбовця, резервіста, призовника», — розповів Івченко.
Нардеп додав, що ще одна важлива правка стосується заборони використовувати хмарні послуги для Реєстру військовозобов’язаних поза межами України. «Цю пропозицію підтримала більшість з огляду на безпекову складову», — пояснив він.
Водночас членкиня оборонного комітету й нардепка фракції «Слуга народу» Ірина Фріз акцентувала: за редакцією другого читання, не доведеться вносити до Реєстру відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити й відомості виконавчого документа).
«Тепер ще поборемося за наші поправки в залі», — пообіцяла Фріз.