Олива для танків
Все почалось із заяви нардепа від «Батьківщини» Сергія Соболєва. Під час виступу з трибуни Верховної Ради 6 лютого цього року він оголосив, що компанія «Торговий дім «Агринол» нібито продавала Міністерству оборони неякісну моторну оливу для танків, в результаті чого 20 двигунів вийшли з ладу. Відповідну кримінальну справу зараз розслідує СБУ. За словами Соболєва, згадана компанія належить депутату Пономарьову.
У коментарі LB.ua генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що взяв справу щодо «Агринолу» під власний контроль, але поки не може сказати напевно, чи справді Пономарьов має стосунок до компанії, та чи двигуни зупинялись від поганого мастила.
«Щоб зрозуміти, були мастила якісними, чи ні, вони мають пройти державні випробування. Державні випробування – це довготривалий період, бо якість мастил можна перевірити тільки запустивши двигун, змастивши його мастилом і подивившись на якість мастил через певний проміжок часу. На цю перевірку підуть місяці. Напряму пан Пономарьов не є засновником цієї фірми. Ми будемо встановлювати можливість його контролю за цією фірмою лише, якщо ми отримаємо відповідь про те, що мастила були неякісними і створювали загрозу для національної безпеки», – сказав він.
За що ГПУ хоче позбавити Пономарьова імунітету?
7 лютого, Сергій Соболєв знову зробив заяву на цю тему, після чого перетнувся з Олександром Пономарьовим у кулуарах Верховної Ради, де депутати почали палко дискутувати. Журналіст видання «Цензор.нет» Іван Марусенко став свідком розмови двох депутатів і почав записувати її на відео. Пономарьову це дуже не сподобалось і він нахабно вихопив телефон журналіста з рук і поклав його собі в кишеню. Така ж доля спіткала мобільний ще одного журналіста «Каменярі-інфо» Михайла Криворучкіна, який намагався зафіксувати хамство на відео.
Коли журналісти почали вимагати повернути телефони, Пономарьов робив вигляд, що він не розуміє, про що йдеться. І лиш після того, як в кулуарах здійснявся галас, Пономарьов погодився віддати чуже майно, кинувши на прощання журналістам: «Я не сяду, сядете ви».
По факту інциденту відкрили кримінальне провадження. 18 травня ГПУ подала у Верховну Раду подання на притягнення до відповідальності нардепа з підозрою у вчиненні ним злочину за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу, тобто перешкоджанні діяльності журналіста.
Розбір польотів на регламентному комітеті
Засідання регламентного комітету, на якому депутати мали б розглянути подання генпрокурора, призначили на 14.30 7 червня.
На комітет Пономарьов прийшов у безтурботному настрої. Раніше депутат вже заявляв, про свою впевненість у тому, що у Верховній Раді не підтримають зняття з нього депутатської недоторканності, тому очевидно був спокійним й щодо рішення комітету.
Пономарьов відразу заявив, що вважає конфлікт політичною провокацією свого опонента Сергія Соболєва. А журналістів нарік недбало одягнутими хамами.
«Люди без «бейджиків», без опізнавальних знаків, без апаратури, дуже недбало одягнуті, я взагалі подумав, що це «люди з Майдану». Вони лізуть між нами, коли ми розмовляємо. Я кілька разів зробив зауваження: хлопці ви нам заважаєте. Але це спровокувало ще більш хамську позицію. А хамам я звик давати опір», – з презирством заявив він.
Його колегам така поведінка очевидно здалась нормальною, оскільки всі пропустили принизливу репліку повз вуха.
Колега Пономарьова по групі «Воля народу» Сергій Шахов навпаки підключився до нападок на журналістів, заявивши, що це ще на них потрібно відкрити кримінальну справу.
«Цю ситуацію я вважаю хуліганством з боку тих людей, котрі підійшли до Пономарьова. Чи порушене кримінальне провадження по цьому факту?», – запитав Шахов у генерального прокурора, що як і вимагає регламент, був присутній на засіданні комітету.
«На плівці помітно, і слідством встановлений факт, що телефони (журналістів) Пономарьов забрав і поклав собі в кишеню. Ну це точно не хуліганство журналістів, – відповів Луценко. – Я теж був депутатом. І всі ми часто любимо журналістів, а ще частіше – не дуже. Коли нам хочеться реклами – всі люблять, а коли хочеться приховати, що відбувається в політичному процесі – не люблять. Це собі може допускати політик, але він не може переходити до вилучення журналістської техніки – це табу. Це порушення Закону».
Втім, слова Луценка не переконали членів регламентного комітету. До речі, єдиного комітету, у якому журналістів від депутатів і працівників апарату Верховної Ради, відгороджують барикадами зі стільців і столів.
Перший заступник голови регламентного комітету, член фракції «Народного фронту» Павло Пинзеник взагалі заявив, що такого конфлікту було не оминути, бо мовляв, робота парламентських журналістів організована таким чином, що створює незручності для усіх.
«Як на мене проблеми з роботою журналістів Верховної Ради України є очевидними. Вони створюють незручності, як для журналістів, так і для роботи народних депутатів. Ні для кого це не секрет. Чи могла така робота журналістів в Верховній Раді призвести до подібного конфлікту? Могла», – розслаблено розсівшись на кріслі головуючого, міркував Пинзеник.
Цікаво, що саме Пинзенику не подобається в організації роботи журналістів у Верховній Раді? Те, що журналісти мають доступ до кулуарів Верховної Ради? Чи, можливо, пана Пинзеника, як і його колегу по фракції (також члена регламентного комітету) Ірину Єфремову дратує, що прості смертні журналісти можуть обідати разом з народними обранцями в одній їдальні?
Класова солідарність
Регламентний комітет не повинен досліджувати, хто винен у конфлікті та визначати покарання для депутата. Все, що повинні зробити члени комітету – це визначити, чи є обґрунтованим подання генерального прокурора. І якщо так (тобто, якщо, грубо-кажучи, подання генпрокурора не є відверто намальованою з політичних мотивів справою), комітет повинен рекомендувати Верховній Раді позбавити депутата імунітету.
Проте члени регламентного комітету проявили солідарність з Пономарьовим, і визнали подання генпрокурора необґрунтованим.
Рішення комітету має рекомендаційний характер, хоча щось підказує, що під час розгляду подання у залі Верховної Ради, до поради комітету народні обранці охоче дослухаються, і знімати недоторканність зі свого нахабного колеги не будуть.