Цей документ, як нерідко буває з офіційними паперами українських правоохоронців, можна читати не відриваючись — тут око тішить і неймовірна стилістика прокурорських формулювань, і дурнуватість самих свідчень учасників (феєричні обставини конфлікту тому цілком сприяли), і пафос, який в окремих випадках ледь не замінює собою доказову базу. Пройти повз таку колекцію перлів було просто неможливо — тож ми підготували добірочку найжирнішого з цього 30-сторінкового документу в орфографії, стилістиці та пунктуації оригіналу. Отож, розпочнемо цей калейдоскоп із того моменту, коли подружжя Пашинських, їдучи в новорічний вечір додому з кінотеатру, побачило мікроавтобус, який кудись штовхали по темній трасі двоє чоловіків...
“Зупинивши свій автомобіль, вона опустила скло зі сторони пасажирського сидіння та звернулася до даних чоловіків: «Ребята! Вы бы хотя включили габариты и поставили знак аварийной остановки. Вы создаете аварийную ситуацию на дороге»”.
Безумовно, жодних підстав не вірити слідству та дружині пана Пашинського в нас нема. Але при викладенні в офіційних документах подібних “встановлених досудовим слідством фактів” чомусь завжди пригадується старий анекдот про дитсадок, у якому діти почали масово матюкатися після візиту електриків. За підсумком інциденту один з електриків написав пояснення, що жодних матюків при дітях не вживав, а коли його колега, стоячи на драбині, неакуратно повівся з паяльником, чемно зробив тому зауваження: “Миколо! Хіба ти не бачиш, що твоєму колезі й товаришеві на комір падають краплі розплавленого олова?”
Утім, той самий анекдот згадуєш і тоді, коли читаєш свідчення самого Хімікуса:
“Коли зупинився автомобіль “Мерседес”, то жінка звернувшись сказала: «Уроды, хотя бы габариты включили», на що він їй відповів: «Вали отсюда! Если есть мужики — пускай выходят и помогут»”.
Як уже можна здогадатися, Пашинський та його дружина теж чомусь почули дещо інший месидж:
“На слова його дружини, Хімікус В.Е. відповів, що згвалтує її неприродним способом, образив її, обізвавши жіночим статевим органом. Поведінкою Хімікуса він був шокований і в той час розгубився від такої реакції Хімікуса В.Е. на цілком коректне звернення дружини”.
Важко навіть уявити собі шок, який пережив народний депутат України Сергій Пашинський від почутих на власні вуха матюків українського пролетаріату. Людина ж, працюючи в оточенні викококультурних колег-законодавців, і не уявляла, що такі слова вживати можна!
“Візуально вона нічого не бачила, але почула як її чоловік сказав Хімікусу В.Е: «Скотина! Извинись, это моя жена!».”
Слід, вочевидь, розуміти, що слідчі Генеральної прокуратури розрізняють інші способи щось побачити, окрім “візуального”.
“У відповідь Хімікус В.Е. в образливій та погрозливій формі сказав, що він буде його кінчати”.
Іще біс би з ним, якби сказав, що “буде його кінчати”, в якійсь лагідній, примирливій чи взагалі запопадливій формі. А то ж — в образливій та погрозливій!
“На звернення Пашинського С.В. Хімікус В.Е., демонструючи свою перевагу над іншими людьми, виказуючи неповагу до загальноприйнятих правил поведінки та норм моралі, із застосуванням ненормативної лексики у відповідь висловив погрозу фізичної розправи на адресу Пашинського С.В. та для її реалізації почав наближатися до нього, утримуючи у правій руці за горловину скляну пляшку від алкогольного напою “Шейк”.
Так і постає в уяві ніцшеанська Надлюдина Хімікус, яка для “демонстрації переваги над іншими людьми” наближається до них зі скляною пляшкою від напою “Шейк”... Але на кожного ніцшеанця з пляшкою знайдеться ніцшеанець із пістолетом “Глок” та мандатом народного депутата — що й відбито в свідченнях водія заглохлого мікроавтобуса, який допомагав штовхати Хімікус:
“Із автомобіля “Мерседес” вийшов чоловік, як пізніше з'ясувалося це був Пашинський С.В. та крикнув: “Стоять, всем мордой в асфальт!”, після чого він почув постріл із якоїсь зброї у вигляді хлопка”.
Зауважмо — жодної демонстрації переваги над іншими людьми, чистий конструктив у вигляді хлопка! Але Пашинському це не допомогло...
“Через декілька секунд він побачив біля Хімікуса В. силует Пашинського С.В., і вони між собою розмовляли на підвищених тонах... Далі він побачив відблиск пляшки, яка була в правій руці Хімікуса В.Е. із замахом зверху, і далі почув удар та звук розбитого скла. Пашинський С.В. зник з його поля зору”.
Красиво звучить, наче рядки з якогось детектива. Або навіть і пісні у виконанні Тараса Чубая: “Бачив я-а далекий відблиск пля-ашки, і Паши-инський зник з моїх очей...” Але якщо ви подумали, що водій мікроавтобуса таким чином змалював слідчим падіння нардепа, то ви помиляєтеся: там далі йде реальна містика!
“На запитання: чи бачив, що від удару Хімікусом В.Е. пляшкою Пашинський С.В. впав на асфальт, свідок відповів, що він бачив, що Пашинський С. двинувся назад, у нього задерлась нога, чи падав на асфальт чи ні, не бачив”.
Судячи з того, що такій важливій деталі знайшлося місце в постанові, Пашинський міг і справді не впасти, а просто в повітрі ненадовго розчинитися. Але повернемося до свідчень самого нардепа:
“Після удару пляшкою по голові, він був приголомшений і отямився вже на асфальті проїзної частини дороги посередині. Свідомості від нанесеного удару він не втрачав. Прийшовши до тями, зафіксував, що не має окулярів, що робило його дуже вразливим від агресивних проявів Хімікуса В.Е”.
Гм, якби так пояснити любителям красивих зворотів із ГПУ, що людині, яка “свідомості не втрачала”, й “приходити до тями” нема чого? Хоча це, певно, ще важче, ніж пояснити, що вразливими бувають ДО чогось, а не ВІД, навіть якщо йдеться про таке загрозливе природне явище, як “агресивні прояви Хімікуса”.
“Коли він піднімався, то помітив в руках Хімікуса В.Е. горловину від пляшки із загостреними краями та злякався, що без окулярів не зможе ні себе, ні дружину захистити. Хімікус В.Е. стояв від нього на відстані 1-1,5 метра з “розочкою” в правій руці, в загрозливій позі і щось в нецензурній формі йому говорив”.
Розчулює оце ось уточнення “не зможе захиститися без окулярів” - вочевидь, в окулярах Пашинський реальний майстер єдиноборств, який усіляких хімікусів із розочками голими руками чавить, але без окулярів доводиться лише на пістолет розраховувати. Добре хоч помічати гостроту країв “розочки” в руках нападників на темній трасі та влучно стріляти цим нападникам у кінцівки відсутність окулярів не заважає!
“Враховуючи загрозу його життю, а також життю дружини, він прийняв рішення зупинити агресивні дії Хімікуса В.Е., зробивши постріл йому в ноги. Постріл у Хімікуса В.Е. здійснив в ноги, здійнявшись на ноги”.
Як автори постанови ще тричі слово “ноги” в ці два речення не втулили — зрозуміти важко. Явно ж просилося!
“Горловина від скляної пляшки, після нанесеного удару залишалась в руці, яку в подальшому викинув коли лежав”.
А це вже зі свідчень Хімікуса, вміло зафіксованих слідчими. Уявіть лише, як потужно мусить стріляти Пашинський! Влучив у ногу — а жертва вже й руку викинула! Такими прекрасностями текст постанови аж кишить:
“В той час він знаходився біля автомобіля бус і намагався зупинити фургон”.
“Автомобіль бус” — це термін незгірш за “людина мент”. Таке справді можна зустріти лише в протоколах та прокурорських постановах.
“Хімікус В.Е. лежав на правому боці, головою в напрямку с.Хлепчі до забору”.
Це географічне формулювання навіть прокоментувати як слід не виходить. Спробуйте самі вгадати, що це має означати.
А ось фрагменти з допитів дружини Хімікуса, яка після стрілянини прибула на місце інциденту й погрожувала Пашинському пневматичним пістолетом:
“В подальшому ... свідок змінила свої показання та вказала наступне, що її чоловік Хімікус В.Е. ненормативну лексику використовує лише вдома і у форс мажорних обставинах”.
Унікальний випадок! Більшість українських чоловіків матюкаються в колі друзів, із колегами на роботі, у барі, на футболі — але не вдома, не при жінці! А от сором'язливий пан Хімікус на людях слова поганого не скаже — лише вдома! Та й то лише за форс-мажорних обставин, напевно, коли дружина пневматичний пістолет дістає...
“Далі вона поставила пістолет на землю, взяла чоловіка на коліна та тримала ремінь на нозі чоловіка”.
Є жінки в українських селах — пістолет на землю поставить, чоловіка на коліна візьме... Ще й матюкатися чоловікові дозволяє лише вдома, під особистим наглядом!
“На запитання: чи правду вона каже, що її чоловік не висловлювався брутальними словами на адресу Пашинської Р.А., свідок відповіла, що вона чула кожне слово Хімікуса В.Е. і жодного брутального слова вона не чула, але крики у відповідь Пашинської Р.А. використовував”.
Аж цікаво, які ж такі “небрутальні крики” Хімікус “використовував” для формулювання тез про зґвалтування в неприродній спосіб...
Та не менш цікаво почитати свідчення викликаних Пашинським поліцейських і медиків. Ось свідчення начальника Васильківського міжрайонного відділу поліції охорони:
“На місці події він побачив Народного депутата України Пашинського С.В., у якого поцікавився про події, які відбулися у вказаному місці. Останній йому повідомив, що на нього напали, він застосував зброю та вистрілив людині в ногу. Далі він попрохав Пашинського С.В. залишатись на місці, а сам пішов подивитись до особи, яка лежала на зустрічній смузі дороги, як пізніше стало відомо, це був Хімікус В.Е., який нецензурно висловлювався на адресу присутніх осіб”.
А ось свідчать фельдшери екстреної медичної допомоги: “На дорозі в напрямку с. Хлепча вони побачили близько 4 автомобілів, біля яких зупинилися. До них одразу підійшов із скаргами на рану голови Пашинський С.В., якого оглянули і на голові виявили садну. В цей момент підбігла молода жінка із криками допомогти чоловіку, який стікає кров'ю. Попереду фургону вони побачили чоловіка, яким виявився Хімікус В.Е., який лежав на дорозі і кричав від болю”.
Картина виглядає шикарно: посеред зими на асфальті лежить, стікає кров'ю, кричить від болю та на всіх матюкається якийсь підстрелений мужик, який іще й нібито вчинив замах на державного діяча, а поліція й медики першим ділом біжать до нардепа з ґулею на голові. З одного боку, все логічно — у того мужика нога прострелена, він-то, на відміну від нардепа, точно нікуди не втече ні від медиків, ні від поліції. Але якщо почитати висновок ГПУ, наведений у постанові, то геть незрозуміло, як такого небезпечного злочинця, як Хімікус, могли так довго лишати без пильного нагляду:
“...можна зробити висновок, що ... саме Хімікус В.Е., перебуваючи в громадському місці у стані алкогольного сп'яніння, із хуліганських спонукань, нехтуючи загальноприйнятними нормами моралі, демонструючи своєю поведінкою явну неповагу до суспільства, висловлюючись грубою ненормативною лексикою, погрожуючи в присутності чоловіка вчинити дії сексуального характеру, провокативно образив дружину Пашинського С.В. - Пашинську Р.А.”
Здавалося б, куля в стегно — це найменше, на що заслуговував злочинець після таких дій. Але навіть куля, схоже, була частинкою продуманої Хімікусом провокації!
“За таких обставин слідство дійшло висновку про відсутність в діях Хімікуса В.Е. стану необхідної оборони, оскільки він: сам спровокував посягання, тобто з заздалегідь визначеним наміром викликав певні дії Пашинського С.В., щоб використати їх як привід для вчинення протиправних дій з метою розправитись над ним; удар пляшкою було завдано умисно, з хуліганських мотивів: у діях Пашинського С.В., що передували зстосуванню зброї, не було реального суспільно небезпечного посягання стосовно Хімікуса В.Е., яке б вимагало здійснення захисту свого життя або здоров'я”.
Штовхав собі сільський п'яничка автомобіль бус та розробляв хитрий план: от зараз побачить якась дружина нардепа фургон без габаритів, зробить мені чемне зауваження, аж тут я свою явну неповагу до суспільства й виявлю! І коли законослухняний чоловік на мою провокацію поведеться й почне мирно вимахувати пістолетом і стріляти з нього, я нарешті й отримаю залізний привід вломити йому по макітрі скляною пляшкою! Можна було би, звісно, з хуліганських мотивів і просто Пашинському пляшкою в табло дати, коли “Мерс” зупинився і скло опустив, але з провокуванням на витягання пістолета ж воно явно надійніше!
Тож із провиною Хімікуса завдяки постанові Генпрокуратури тепер усе ясно. Незрозумілі лише три речі: чому після блискучого викриття підступних замислів ГПУ не знайшла в його діях навіть складу кримінального злочину, чому Пашинському за знешкодження провокатора навіть медальки не дали — і де все-таки слідчі Генеральної прокуратури вчаться писати такі геніальні постанови?