Кривавий Пастор та “Вечірній безвіз”
Перший тиждень безвізу почався в Україні тривожно. Секретар РНБО Олександр Турчинов в інтерв'ю повідомив, що час завершувати АТО та переходити до “нового формату захисту країни”, надавши президенту додаткові повноваження з використання Збройних сил. І хоча говорив Турчинов про те, що нинішнє українське законодавство жодних варіантів захисту країну, крім АТО та військового стану, не передбачає, а гібридна війна РФ з Україною потребує окремого підходу, з вуст Кривавого Пастора це прозвучало так, що снігурі та хлопчики в трусиках затрусилися аж на Сахаліні. А ну як Петро Порошенко настільки надихнувся отриманням безвізу на четвертий рік свого президентства, що вирішив одразу виконати й ще одну свою застарілу обіцянку — “завершення війни за 3 тижні”?!
Але всіх наляканих передчуттям великого збройного наступу вже за день заспокоїв сам Петро Олексійович, який узявся особисто розтлумачувати заяву Турчинова: “Якщо читати винятково заголовки і не читати текст, то заяву секретаря Ради національної безпеки і оборони можна зрозуміти як спробу перейти до військового стану. Насправді мова абсолютно про інше. За моїм дорученням було розроблено проект законодавчого акта про реінтеграцію окупованих територій Донбасу в Україну”, — пояснив президент. І уточнив, що разом із підготовкою законопроекту триватимуть політико-дипломатичні зусилля, які вже дали результат: "Для українців відкриті двері Євросоюзу, як визнання ефективності проведення українських реформ в усіх напрямках", — додав він. Фух, ну слава безвізу, заспокоїли, Петре Олексійовичу! Ми думали, це про війну, а тут насправді про те, як відкрита Європа шанує наші реформи!
Щоправда, є підозри, що відтепер аж до самих виборів усе, чого торкатимуться коментарі та тлумачення Петра Олексійовича, само невимушено перетворюватиметься на тему безвізу. Якщо навіть від “завершення АТО” Порошенко перейшов до свого головного здобутку протягом якоїсь пари абзаців тексту, то що йому заважає хвалитися безвізом в обговоренні медичної реформи, комунальних тарифів, гри збірної чи навіть погоди?! Можна навіть узяти приклад із дружини й теж завести собі телепередачу на якомусь центральному каналі: “Добривечір, із вами програма “Вечірній безвіз”! У безхмарному небі вже загорілися зірочки. Точнісінько як на прапорі Євросоюзу, з яким у нас тепер безвіз через наші невідкладні реформи! А безвіз...”
“Цитуйтеся, чорнобриві, та не москалями...”
А поки Україна тішилася з того, як Петро прочинив “двері до Європи,” Росія традиційно показувала свою голу дупу зі свого “вікна до Європи”, прорубаного, за дивним збігом обставин, теж Петром. Президент РФ Владімір Путін під час прямої лінії прокоментував тролінг Петра Порошенка, який на врочистостях із приводу безвізу цитував лермонтовське “Прощай, нємитая Россія”.
Путін зауважив, що Міхаіл Лєрмонтов писав ці рядки в 1841 чи 1842 році, коли велика частина України входила до складу Росії: “У цей момент області, які нині вважаються Україною, вони були просто областями Росії. І якщо президент України каже, що він кудись їде, то Лермонтов говорив про всю Росію, включаючи і ті області, які сьогодні Україною називаються. Тому тут особливо ніс нема чого задирати”. Але цього Владіміру Владіміровічу виявилося мало — він іще й вирішив помститися за цитування Лєрмонтова цитуванням Шевченка, а саме рядків “Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають...”.
Воно-то, звісно, приємно, що українізація інформпростору вже докотилася навіть до Кремля, але те, що хотів сказати цим Путін, так і залишилося загадкою. Це він хотів нам дорікнути, що майже 200 років тому ми теж були немитими, як і Росія? Що області, які входять до складу Росії, автоматично стають немитими? Ну так ми ж цього й не заперечуємо — до 1991 року тут навіть шампунь нормальний купити було неможливо! Але в тому ж і фішка, що зараз не 1842 рік, а 2017-й, Україна — вже ні фіга не Росія, і помитися ми нарешті можемо без проблем, навіть у холодній воді! І саме тому — прощавай, немитий Путін, разом зі своїм немитим Лєрмонтовим!
А щодо ляхів та власних дітей — тот тут Путін правий: рівень сучасного “розпинання України ляхами” настільки низький, що “власним дітям” з їх спритними руцями важко його не перевершити. Але пишатися Росії тут точно нема чим — бо слів “гірше москаля” у Шевченка не знайдеш навіть за допомогою “кума-націоналіста” ...
“Трамвай — х..йло!”
Депутатів на прізвище Барна продовжують переслідувати дивні катаклізми. Не встигли в Миколаївський облраді відлупцювати місцевого депутата Федора Барну, як у Києві народний депутат Олег Барна побився з трамваєм — так, що той аж зійшов із рейок. Досі Олег Барна був відомий як нардеп, що заспівав із трибуни ВР “Путін — х..йло!” (без жодних двокрапок!), зламав ребро нардепу-радикалу Юрію Чижмарю після ефіру на каналі “NewsOne” та навіть намагався винести з-за трибуни ВР прем'єра Арсенія Яценюка, відволікши його букетом квітів. Тож звістка про ДТП на площі Перемоги вже малювала в уяві найнесподіваніші картинки. Але все виявилося значно скромніше: і “Трамвай — х..йло” над площею не лунало, і квіти у вікно трамваю не летіли, і навіть сам трамвай Барна з рейок не відтягував, ламаючи йому колеса, а просто врізався в нього, керуючи власним автомобілем “Skoda Superb”.
Закінчилося все добре як для трамвая, так і для пана Барни — в транспортного засобу повилітали шибки, нардеп відбувся легкими тілесними ушкодженнями. До честі народного обранця, він навіть не став за нардепською традицією запевняти, що п'яний трамвай сам вибіг на дорогу в недозволеному місці чи підло підрізав його законослухняну “шкоду”. Навіть оповідок у стилі “Перетинаю я за всіма правилами колію, глянув наліво — нема трамвая, глянув направо — а трамвай уже в салоні!” не було: Барна щиро визнав, що в ДТП винен сам, бо неуважно обганяв інший легковик.
Аж не віриться, що в Україні бувають такі самокритичні нардепи. Хтозна, може, й лукавить Олег, і насправді хотів разом із простим народом покататися в трамвайчику, але за час роботи в ВР забув, що двері в того з іншого боку і з машини при цьому варто виходити. А про обгін розповідає, щоби колеги по депутатському корпусу не засміяли: все-таки в їх очах краще бути невдахою-стрітрейсером, аніж пасажиром трамваю...
Пилип Ілліч Маріуполь
На Запоріжжі винайшли найекономніший метод декомунізації. За повідомленнями місцевих ЗМІ, пам'ятники Леніну тут тепер не зносять, а переробляють на пам'ятники іншим історичним особам. Так, у селі Лозоватка скульптурного ілліча перетворили на пам'ятник болгарину-переселенцю Діакову, а в Новоолексіївці з пролетарського ідола зробили навіть автора першої української Конституції Пилипа Орлика. Як хвалиться місцева влада, переробка обійшлася лише в 7000 гривень — це, мовляв, значно вигідніше, ніж демонтаж, транспортування до місця зберігання й саме зберігання поваленого ілліча.
Хтозна, нащо тих іллічів після повалення було би ще десь зберігати — все-таки тим, хто хотів би подивитися на такий експонат, логічніше було би їхати до Московії та ознайомлюватися з мавзолейним оригіналом, аніж швендяти українськими селами в пошуках демонтованих копій. Але менше з тим, сам досвід дизайнерського ремонту ленінів заслуговує на детальне вивчення. Із кам'яних іллічів в Україні вже робили скульптури козаків чи мисливців на вході до ресторану, але щоби загримувати картавенького під іншу історичну особу — такого точно не було!
Простір для декомунізаційної творчості тут — величезний! Пам'ятники Карлу Марксу з його бородою легко можна переробити під Михайла Грушевського, з Крупської вийде Ольга Кобилянська, а якщо в якомусь селі досі лишився Сталін, то з його вусами його неважко буде перетворити на Івана Франка.
Більше того, при правильному творчому підході до декору можна зекономити ще більше бюджетних грошей! Наприклад, якщо просто відбити якомусь леніну вухо, ми отримаємо художника Ван Гога, відламати ногу — і ось уже перед нами Джон Сільвер із “Острова скарбів” Стівенсона. А якщо відпиляти якому-небудь пам'ятнику Щорсу голову — це буде чудовий монумент на честь творчості Майн Ріда!
Шкода тільки, що маріупольський ФК “Іллічівець” до такого методу не додумався і перед новим сезоном в УПЛ перейменувався просто на ФК “Маріуполь”. “Пилипівець”, “Орликівець”, а то й узагалі “Бандерівець” звучало би значно крутіше!
Коли б'ють якраз по паспорту
А головна премія Дарвіна за найрозкішнішу дурню тижня відходить невідомій жінці, впійманій українськими прикордонниками на кордоні з анексованим Кримом. Щоби потрапити на вільну територію України, жінка пред'явила “паспорт”, виданий терористичною організацією “ДНР”. Причому, як повідомляє Держприкордонслужба, в ході перевірки виявилося, що ця 52-річна особа потрапила на територію Криму з Росії через керченську переправу.
Бінґо! Викинути чи спалити український паспорт, отримати замість нього папірець від терористів, незаконно в'їхати до анексованого Криму та ще й упевнено ломитися з цим букетом до України! Для повного комплекту не вистачає хіба що погроз “Я скаржитимусь Охлобистіну!” та вимахування медаллю “За взяття гіпермаркету METRO”.
Найцікавіше в цій безтурботній історії — для чого ця жінка взагалі з таким бекграундом перлася на територію України. Їй просто заманулося “зрізати” шлях додому через кордон та лінію фронту? Чи, вдосталь насолодившися в Криму російським безвізом для громадян із фейковими терористичними документами, вона ввімкнула телевізор — і ломанулася до України отримувати по своїй “ксиві” біометричний паспорт?!