Народний депутат України Павло Пинзеник заявив, що НАБУ намагається фальсифікувати підозру стосовно Миколи Мартиненка та опублікував її повний текст. Про це повідомляє Espresso.
“Проект підозри був складений нещодавно в «пожежному порядку», після того, як 11 січня цього року рішенням Солом’янського районного суду м. Києва дії детектива в цій справі були визнані протиправними. Суд визнав порушення Національним антикорупційним бюро права Миколи Мартиненка на захист та де-факто зобов’язав НАБУ закрити кримінальне провадження стосовно нього.
Термін виконання судової ухвали спливає 26 січня – через десять днів після оголошення повного тексту судового рішення. Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Попри це, НАБУ вже повідомило про намір продовжувати досудове розслідування у "справі Мартиненка", пише П. Пинзеник.
“Після набуття чинності згаданої ухвали Солом’янського районного суду перспективи відстояти свої позиції у «справі Мартиненка» в суді в НАБУ практично нульові. Антикорупційне агентство має на меті не кінцевий результат у вигляді обвинувального судового вироку, а продовження піару на процесі розслідування.
Відповідальність за відсутність результату НАБУ вже традиційно перекладе на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та суди. Оплатити безрезультатну роботу детективів заради марних спроб директора НАБУ Артема Ситника «зберегти обличчя» належить усім нам – громадянам України з коштів державного бюджету на утримання НАБУ, САП і судів”, - вважає нардеп.
Як випливає з оприлюдненого Пинзенком проекту підозри, НАБУ планує інкримінувати Мартиненку використання повноважень на посадах заступника голови та голови парламентського комітету з ПЕК для одержання хабарів, а також створення з цією метою "злочинної організації".
За версією НАБУ, Мартиненко нібито домовився з головою правління чеського підприємства "Шкода" Мирославом Фіалою про допомогу у виграші "Шкодою" тендерів "Енергоатому". Як відплату за допомогу "Шкода" нібито сплачувала "відкати" на рахунки панамської компанії, що була створена за вказівкою Мартиненка і бенефіціаром якої він нібито був.
“Тобто за основу взято те, що раніше озвучувалось в інтернет-публікаціях. Суть проекту підозри на 20 сторінках зводиться до наступного”, - пише П. Пинзеник, акцентуючи на відсутності будь-яких доказів проти М. Мартиненка.
“Перше. Мартиненко як посадова особа ВР нібито зловживав наданими йому законом повноваженнями. Це більш ніж спірне твердження нічим не підкріплене”, - вказує нардеп.
“Друге. Мартиненко нібито домовився з керівником чеської «Шкоди» Мирославом Фіалою про допомогу у постачанні обладнання на «Енергоатом». Це - суть підозри. І якщо її проект стане офіційним документом, це означатиме свідому фальсифікацію детективами НАБУ, а отже – наявність в їхніх діях ознак діянь, передбачених статтею 372 КК України «Притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності»".
У публікації наводиться протокол допиту голови правління чеської компанії "Шкода" Мирослава Фіали, який складено чеською мовою і датовано груднем 2015 року. Фіала повідомив чеську поліцію, що з Мартиненком не знайомий. Мартиненко повідомив НАБУ, що також не знайомий з паном Фіалою і ніколи з ним не спілкувався.
“Детективам НАБУ достеменно відомо про відсутність доказів, які підтверджували б версію про начебто домовленість між головою правління «Шкоди» і депутатом Мартиненком щодо «відкатів» за сприяння в постачанні обладнання на «Енергоатом». Упродовж більш ніж року розслідування НАБУ весь час знало, що його версія «справи Мартиненка» не «клеїться» в критично важливих точках. Знало і морочило голову всім, надсилаючи чергові прохання про правовому допомогу до іноземних держав і з загадковим виразом обличчя розповідаючи про значний прогрес у розслідуванні”, - акцентує Павло Пинзеник.
“Третє. Червоною лінією в проекті підозри проходить інформація про те, що Мартиненко є бенефіціаром окремих компаній з іноземною юрисдикцією. Хоча Мартиненко повідомив НАБУ, що бенефіціаром таких компаній він не є і ніколи не був. У проекті підозри також не фігурують жодні документи, на підставі яких НАБУ робить висновок про його бенефіціарний статус”.
Павло Пинзеник також звернувся до всіх, хто своїми діями сприяв створенню та становленню Національного антикорупційного бюро України: “Головною загрозою інституційній спроможності новостворених органів боротьби з корупцією в Україні є не опір корупціонерів, саботаж чи недостатність повноважень таких органів. Головною загрозою є критично низький рівень кваліфікації та морально-ділових якостей особового складу таких органів і, в першу чергу, їх керівництва, спроби використання ними своїх повноважень для забезпечення політичних чи економічних переваг окремим групам впливу, очевидний правовий нігілізм в їх роботі, який повністю дискредитує саму ідею створення цих органів. Без визнання власних помилок подальший прогрес у справі боротьби з корупцією є неможливим”.