Враховуючи вже існуючу кількість програм, дорожніх карт та планів заходів, незрозуміло яке завдання повинен виконати зазначений План дій. Судячи з того, що характер завдань дублює інші, цей План є віддзеркаленням неефективної моделі державного управління, коли функції дублюються як мінімум тричі – в безпосередньому органі виконання, в Кабінеті Міністрів України та у Нацраді реформ.
В результаті документ виглядає дещо несистемним та фрагментарним, а терміни реалізації відповідних завдань часто є нереалістичними. Зосередившись на забезпеченні обмеженого кола питань, які стосуються регулювання певних сфер, не приділено достатньої уваги розвитку відповідних сфер в цілому.
Екологія
Так, наприклад, у розділі «Реформа екології» відсутні задачі, які поставлені Угодою про асоціацію з ЄС, Коаліційною Угодою та Програмі Уряду на 2016 роки. Поза увагою Плану залишилось: створення системи управління водними ресурсами відповідно до басейнового принципу; контроль за використанням генетично модифікованих організмів; підвищення якості атмосферного повітря, приведення законодавства у цій сфері до законодавства ЄС; створення єдиної уніфікованої електронної системи доступу до інформації про дозволи,звіти,матеріали перевірок у сфері довкілля (PRTR+) для органів влади та громадськості на яку так сподівалося громадянське суспільство…
І це не повний перелік напрямків реформ у цій сфері.
Фінансовий сектор
Крім того доцільно було б доповнити розділ «Реформа фінансового сектору» новим завданням «Розвиток небанківського фінансового сектору» та врегулювати в ньому питання щодо розробку та/або прийняття законопроектів, які стосуються діяльності ломбардів, унормування діяльності кредитних спілок, а завдання «Вдосконалення інфраструктури фінансового сектору» - новими пунктами щодо:
- прийняття законопроекту «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», реєстр. №2142а, яким передбачено створення Експортно-кредитного агентства». (Це агентство здійснюватиме підтримку не лише експортерів, а забезпечить підтримку страховиків, які страхують експортерів, та банків, що їх кредитують – тобто виступатиме повноцінним учасником фінансового ринку);
- визначення підходів щодо моделі та концепції функціонування Державного банку розвитку, який має забезпечити надання дешевих довгострокових кредитів для реалізації проектів в окремих галузей економіки у державному і приватному секторах у відповідності із стратегією розвитку економіки.
Також доцільно доповнити завдання 12.2 «Запровадження ефективного нагляду за ринками фінансових послуг» новим заходом щодо термінового формування складу Ради Національного банку України, як головного органу, що відповідає за розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики. Склад Ради Національного банку, виходячи з вимог Закону України «Про Національний банк України» мав бути сформований та затверджений Верховною Радою України і Президентом України на паритетних засадах ще в минулому році.
Розділ «Управління державними фінансами» з метою забезпечення функціонування органів, які здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням державних коштів, слід доповнити новим заходом такого змісту: «Формування нового складу Рахункової палати». Склад Рахункової палати, виходячи з вимог Закону України «Про Рахункову палату» мав бути сформований та затверджений Верховною Радою України ще в минулому році.
Охорона здоров’я
В переліку завдань розділу «Реформа охорони здоров’я» відсутнє завдання «Розробка та впровадження в Україні програм раннього втручання».
А це означає, що ще на невідомий період часу буде перенесено попередження глибокої інвалідизації дітей, які мають ті чи інші порушення розвитку, що в подальшому може спричинити поповнення рядів утриманців державою.
Освіта
Окрім того, у розділі «Реформа освіти» нічого не сказано про заходи, що стосуються реформи інтернатних закладів МОН, а це 575 установ державної та комунальної форм власності, в яких у 2015-2016 навчальному році навчалося та проживало 90 253 учнів та дітей дошкільного віку. З них 6 693 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Не відома доля стратегії проведення цієї реформи, яка ініційована розпорядженням Президента №818/2015-рп «Про робочу групу з опрацювання пропозицій щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей». В переліку заходів також нічого не сказано про порядок впровадження інклюзивної освіти в системі середньої освіти.
Соціальна сфера
В переліку заходів «Реформа соціальної сфери» не відображено заходів в контексті проведення реформи монетизації пільг, обліку та впорядкування всіх пільгових категорій населення. Також відсутні заходи, пов’язані з реформою інтернатних закладів Міністерства соціальної політики.
Натомість відомо що вже оголошено старт проекту за кошти світового Банку «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який передбачає проведення реформи в 5 пілотних областях України.
Децентралізація і держуправління
У розділі «Децентралізація» відсутні такі важливі заходи як: ухвалення законів про місцевий референдум, щодо служби в органах місцевого самоврядування, про органи самоорганізації населення тощо.
Також вважаємо за необхідне доповнити реформу держуправління та держслужби, запровадженням нових принципів та механізмів служби в органах місцевого самоврядування на основі європейських принципів служб (таке завдання передбачено, проте зміст заходів стосується лише державної служби), а також щодо передачі адміністративних послуг на місця. Доцільним є запровадження середньострокових стратегій міністерств, показників ефективності їх діяльності. Це дозволить змінити формальні підходи до оцінки та атестації як окремо взятих службовців, так і в цілому команд та цілих міністерств. Постановка чітких завдань з індикаторами із виконання має переформатовати всю систему роботи – мають в результаті з’явитись дієві завдання, відійти популізм, неефективне планування та неточне прогнозування, оскільки підвищиться відповідальність державних службовців за свою діяльність.
Інфраструктура
В рамках реформи інфраструктури потрібно доповнити реформу авіаційного транспорту щодо спрощення доступу авіаперевізників на ринок авіаційних перевезень, зокрема розробки та прийняття проекту наказу Державіаслужби про внесення змін до наказу Державіаслужби від 24.10.2014 № 686 «Про затвердження Авіаційних правил України «Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній» у частині ліквідації дискримінаційних бар’єрів для входу нових компаній на український ринок авіаперевезень., в якому передбачити виключення норм щодо: необхідності авіаперевізнику виконувати регулярні повітряні перевезення в межах України; формули кількості частот, які може отримати перевізник, яка на пряму залежить від попередніх умов роботи на українському ринку, зокрема від кількості вже виконаних регулярних рейсів у межах України, обсяг перевезень, кількість літаків в парку; вдосконалення та розширення переліку критеріїв за якими конкурсна комісія розглядає заявку, а також складу Комісії яка приймає рішення та її повноважень (прибрати можливість залишити заявку без розгляду), до якої включити представників суб’єктів господарювання ринку авіаперевезень, експертів, науковців та громадських об’єднань, що унеможливить чинні широкі можливості для дискреції. Новий підхід має враховувати різні бізнес-моделі авіакомпаній (мережеві, чартерні, лоукости), парк та розмір повітряних судів, а також конкурентні умови, які мають відповідати регламенту ЕС 847/2004, відповідно до якого кожна країна ЄС повинна створити рівні умови доступу будь-якого перевізника ЄС до міжнародних ліній.
І цей перелік проблемних питань є неповним…
Окремо, слід звернути увагу, що при написанні за основу взято Програму діяльності Кабінету міністрів від 16 березня ц. р. Водночас, як відомо, 14 квітня в Україні розпочав роботу новий уряд на чолі із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, того ж дня було прийнято нову Програму Кабінету міністрів.