ГоловнаЕкономікаДержава

Дві моделі "нафтогазових" реформ

Відповідно до своїх зобов’язань перед Європейським енергетичним співтовариством, Україна поступово впроваджує реформи у нафтогазовій галузі. Поштовхом до змін став Закон про ринок природного газу, ухвалений восени минулого року. А невдовзі Кабмін своєю постановою затвердив план реформування "Нафтогазу". Відповідно до цього рішення, акції НАК були передані від Міненерговугілля до Мінекономрозвитку. У найближчі тижні, як очікується, відбудеться затвердження членів наглядової ради "Нафтогазу"… Сьогодні є два варіанти реформи "Нафтогазу". Одна розроблена фахівцями Міненерговугілля (спільно із Світовим банком), друга – "Нафтогазом" (спільно з Кабінетом міністрів).

Фото: Макс Левин

Пропозиція Міненерговугілля

"Нафтогаз" залишатиметься під порядкуванням МЕРТ і виконуватиме функцію трейдингу (купівля/продаж газу та постачальник останньої надії до 2017 року). Пропонується створити під крилом Мінекономрозвитку державний холдинг, до управління яким входитимуть представники компаній, що займаються видобутком нафти та природного газу ("Укрнафта", "Черноморнафтогаз", "Укргазвидобування"), переробкою нафти та газу і інші дочірні підприємства ("Укртатнафта", "Газ України" та інші).

Головною інтригою в пропозиціях Міненерговугілля є те, що воно пропонує залишити за собою право контролювати підприємства, які займаються транспортуванням та зберіганням природного газу та нафти ("Укртрансгаз", "Укртраннафта"). Крім цього пропонується не відокремлювати зберігання природного газу (ПСХ) від газотранспортної системи.

У Міненерговугілля етапи реформування "Нафтогазу" пропонують здійснити у трьох напрямках:

  • відокремлення функцій транспортування та зберігання природного газу («Укртрансгаз»);
  • відокремлення видобувних підприємств («Укргазвидобування» стане окремим структурним підрозділом, до якого впроваджуються корпоративні заходи згідно зі стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку);
  • відокремлення інших підприємств групи «Нафтогаз» й передача в управління Державного холдингу, що перебуватиме в управлінні МЕРТ.

У Міненерговуггіля вважають, що їхня модель, за якою "Укртрансгаз" здійснюватиме функції, як оператора газотранспортної системи (ГТС), так і оператора підземних газових сховищ (ПСГ), не лише узгоджується із положеннями Третього енергетичного пакету та закону про ринок природного газу, а і є доцільною та оптимальною. Крім того тут наголошують, що така модель відповідає критерію простоти реалізації з точки зору аспектів корпоративної реструктуризації, оскільки не вимагає створення окремих юридичних осіб.

Пропозиція "Нафтогазу"

Під управлінням МЕРТ залишаються "Нафтогаз" та "Укртрансгаз". Останній включає в себе тільки сервісну службу та окремі газосховища.

Фонду держмайна пропонується створити нову юридичну особу, наприклад, ПАТ "Магістральні газопроводи України", яка стане оператором всієї газотранспортної системи для послуг з транспортування зовнішніми та внутрішнім споживачам. Ця нова компанія за задумом також працюватиме до корпоративних стандартів ОЕСР.

У моделі "Нафтогазу" відокремлення оператора ГТС зумовлюють можливістю залучення іноземного партнера. Водночас план відокремлення не передбачає поєднання функцій оператора ГТС і ПСГ. Чому? Відповідно до пояснень "Нафтогазу", західні компанії зацікавленні у бізнесі транспортування природного газу, а не зберігання. Зберігання природного газу це збитковий бізнес (наприклад, через надлишок пропозицій газу, звуження спреду між цінами на газ взимку і влітку). А вартість наших ПСГ велика, але не має прозорих та зрозумілих тарифів на зберігання газу.

"Нафтогаз" пропонує залишити за собою "Укргазвидобування".

Щодо 2020 року, то план у "Нафтогазу" простий: компанії з такою назвою просто… не існуватиме! Такі активи як "Укргазвидобування", "Укрнафта" та деякі дочірні підприємства "Нафтогазу" будуть самостійними й вони мають бути повністю приватизовані.

Зокрема, передбачається часткове відчуження держмайна на користь приватних власників, наприклад, щодо гіпотетичної компанії ПАТ "Магістральні газопроводи України", яке керуватиме транспортуванням газу.

Стосовно компанії "Укртрансгаз", то вона у перехідний період з 2016-2019 рр. має бути розділена на дві групи: одна компанія (оператор газотранспортної системи) займатиметься виключно управлінням магістральними мережами (49% акцій буде продано європейському інвестору). В сферу діяльності другої компанії (оператор підземних газових сховищ) входитимуть питання зберігання природного газу. До 2020 р. всі інші дочірні компанії "Нафтогазу" підлягають приватизації.

Фото: EPA/UPG

Позиція "спостерігачів"

В Європейському енергосекретаріті наразі вивчають дві українських моделі. Невдовзі ЄЕС запропонують свої рекомендації. В обох, як тут відзначають, є свої недоліки.

Цікавою є позиція Світового банку. У них є своя практично автономна модель реформи "Нафтогазу". Вони пропонують: з метою захисту коштів своїх платників податків, за рахунок яких надаються нам кредити, вони б хотіли володіти 100% акціями "Укртрансгазу".

Точки "антидотику"

У міністерстві вважають, що модель-пропозиція "Нафтогазу", згідно з якою "Укргазвидобування" залишиться у підпорядкуванні НАК, не є раціональною. Одним із аргументів міністерства, є відсутність чіткого розуміння розвитку ситуації з розглядом позову у Арбітражному суді Стокгольма щодо перегляду контрактів з "Газпромом" на транзит газу. Якщо рішення буде не на користь "Нафтогазу", компанія може втратити активи через відповідні позови кредиторів. Для того, щоб не втрати цей актив його варто відокремити від "Нафтогазу". Чим раніше, тим краще, вважають у міністерстві.

Також, відомство Демчишина не підтримує пропозицію передачі активів дочірніх підприємств "Нафтогазу" до Фонду держмайна. Інше не сприйняття міністерства стосується ідеї щодо відокремлення від газотранспортної системи газосховищ. В даному випадку проблема справді існує. І тут експерти поділяють позицію Міненерговугілля. Через розрив ланцюжка "транспортування–зберігання" може утворитися дисонанс в системі, коли кожен власник тягнутиме щось до себе, у своє газосховище, і тому система не зможе працювати у необхідній зв’язці.

Що стосується "Нафтогазу", то в компанії не розуміють самого факту, чому Міненерговугілля підготувало свою модель розділення? Адже ось уже кілька місяців, як "Нафтогаз" перебуває поза межами його компетенції.

Суб’єктивні враження

Дві різних моделі, запропоновані двома різними державними органами, явище, по-своєму позитивне. Це – конкуренція ідей, яких нам бракує в публічній площині, коли мова йде про реформу нафтогазового монополіста. 

Модель запропонована Міністерством не є реформаторською, але водночас доволі обережна, гнучка, яка враховує питання всього вітчизняного ПЕКу.

Модель "Нафтогазу" – типова бізнесова модель. Все, що має сьогодні ціну – продати. Невідомо, що буде після 2020 р. Якими будуть функції "Нафтогазу"? Чи він відповідатиме лише за забезпечення споживачів природним газом…

Загалом подекуди складається враження, що насправді не новий ринок газу вибудовується, а відбуваються змагання за найкращий подальший перерозподіл енергосистем. А Закон про ринок газу – це своєрідна ширма, модний реформаторський тренд, за лаштунками якого можуть відбуватися незворотні процеси.

Запитання, на які не дають відповіді обидві концепції подальшого реформування "Нафтогазу". А де споживач, громадянин України, власник усього цього майна, який таким є відповідно до закону про газовий ринок? Де питання постачання природного газу населенню, бюджетним установам і теплокомуенерго? В колі уваги авторів моделей лише одне питання – є тільки газотранспортна система и газосховище…

Вітчизняні ГТС і ПСГ у цифрах

За даними "Укртрансгазу", пропускна здатність вітчизняної ГТС на вході сягає 287,7 млрд куб. м/ рік, на виході в напрямку європейських країн – 151,4 млрд куб. м/рік. Довжина магістральних газопроводів та їхніх відгалужень становить 38,6 тис. км. ГТС налічує 1 458 газорозподільних станцій.

Усього в Україні діє 12 підземних газових сховищ. Загальна активна їхня місткість становить близько 32 млрд куб. м. Максимально можливий відбір при повному заповненні ПСГ може досягти 250 млн. куб. м за добу.

Оксана КороткевичОксана Короткевич, експерт з питань енергетики Інституту суспільно-економічних досліджень
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram