Верховна Рада не перейменувала населені пункти і райони в термін, встановлений законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів і заборону пропаганди їх символіки".
Про це свідчать норми відповідного закону.
Згідно з пунктом 8 прикінцевих і перехідних положень закону, парламент у період з 22 листопада до 21 лютого має прийняти рішення про перейменування населених пунктів і районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих місцевими органами самоврядування, і рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
4 лютого Верховна Рада перейменувала перші 175 населених пунктів у рамках декомунізації.
Усього під дію закону підпадає понад 940 населених пунктів.
Після першого перейменування це питання з'явилося наступний раз на порядку денному парламенту 18 лютого, однак депутати не змогли розглянути його.
Згідно з календарним планом сесії, засідання парламенту в п'ятницю, 19 лютого, було останньою можливістю для депутатів перейменувати населені пункти в рамках декомунізації у встановлений законом термін. Однак парламент навіть не приступив до розгляду цього питання.
Таким чином, Верховна Рада не виконала норму закону і не перейменувала населені пункти в установлений законом термін.
Керівник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович підтвердив, що парламент не перейменував вчасно всі населені пункти, які підпадають під дію зазначеного закону, проте запевнив, що депутати зможуть розглянути це питання на найближчому пленарному засіданні - 15 березня.
Верховна Рада пішла на тритижневу перерву, не вирішивши проблему з невідповідністю повноважень створюваного Державного бюро розслідувань і Генеральної прокуратури. Відповідно, з 1 березня слідчі ГПУ не матимуть повноважень вести слідство у справах Майдану.