Журналісти-розслідувачі німецьких телекомпаній NDR і WDR, а також газети Süddeutsche Zeitung перевірили, наскільки відповідають фактам міфи Росії про те, хто збив улітку минулого року малайзійський Boeing MH17 над Україною.
Переклад розслідування подає dw.de.
Першу версію, яку спростовують журналісти, умовно названо "Доказів того, що Boeing збито ракетою ЗРК "Бук", немає".
"Багато що вказує на те, що зенітно-ракетний комплекс "Бук" перебував на території, контрольованій сепаратистами, і що запуск ракети здійснили звідти. Ми на місці провели верифікацію фотознімків і відео, частково з українських джерел, зібраних групою журналістів-розслідувачів Bellingcat. Місця зйомки безсумнівно підтверджені, вони збігаються з постами в російській соціальній мережі "ВКонтакте" і у Twitter. Крім того, журналісти бачили комплекс "Бук" 17 липня 2014 року у Сніжному й у Донецьку. Немає підстав вважати, що комплекс "Бук" був там в інший час - усі повідомлення у Twitter, пости, відео та знімки зроблено 17 липня 2014 року чи пізніше", - йдеться матеріалі.
Крім того, як зазначають у статті, на двох знімках, зроблених жителем міста Тореза, видно сліди димового шлейфу, типового для запуску ракети "Бук". Жителі сіл у розмовах з репортерами WDR, NDR і SZ свідчать, що 17 липня 2014 року вони чули потужний удар, після якого засвистіло. У популярному в регіоні сервісі Zello 17 липня 2014 року теж відбувалася дискусія про запуск ракети. Однак тоді в регіоні йшли запеклі бої, часто звучали вибухи.
Багато що вказує на те, що запуск здійснений з поля на південь від Сніжного. Є відео, яке показує, як ЗРК "Бук" на гусеничному ходу 17 липня 2014 року вирушає зі Сніжного на південь, у напрямку поля, з якого, судячи з усього, і був здійснений запуск. На гусеничному ходу комплекс має обмежений радіус пересування. Свідчення місцевих жителів і димовий шлейф на фотознімках вказують у тому самому напрямку. При звірці зі знімками з космосу видно, що частина поля в період між 16 і 20 липня 2014 року (катастрофа сталася 17.07.2014 р.) була або спалена, або переорана. У перехоплених українською спецслужбою телефонних переговорах сепаратистів як місце передислокації комплексу "Бук" називається Первомайське. Первомайське і Первомайський - два селища безпосередньо біля блокпоста. Міжнародна група журналістів-розслідувачів оцінює перехоплені переговори, принаймні частину з них, як справжні.
"Слід визнати: незаперечного доказу того, що малайзійський Boeing MH-17 був збитий сепаратистами, немає. Але десятки зібраних доказів, зрештою, не залишають місця для інших висновків", - сказано в статті.
Друга версія, яку спростовують журналісти: "Навіть якщо і був "Бук", то він міг бути з арсеналу української армії або навіть використаний українцями".
"29 червня 2014 року сепаратисти захопили базу ППО української армії в Донецьку. За даними з армійських джерел, у руки нападників потрапили 2 ЗРК "Бук". Українська армія запевняє, що їх зробили непридатними для використання. Незалежних підтверджень немає. На початку травня ми побували на базі. Вона повністю зруйнована, транспортних засобів там немає. Федеральна розвідувальна служба ФРН (BND) у жовтні висловила припущення, що сепаратистам вдалося захопити український ЗРК "Бук". Але відтоді німецька розвідка явно більше не підтримує цю версію. Російська сторона запевняє , що в день катастрофи спостерігалося пересування українських комплексів "Бук". Але опитування журналістами місцевих жителів цього не підтверджує. Українська сторона, крім того, вказує, що не мала приводу запускати ракету "земля-повітря" просто тому, що не мала повітряних цілей: сепаратисти не мають авіації", - наголошено в статті.
Третя версія: "Доведено, що Boeing MH-17 збито українським штурмовиком Су-25".
Адепти цієї версії посилаються на форму пробоїн, які вони аналізували на підставі фотографій, викладених у Мережі. Російська спілка інженерів дійшла до тих самих висновків. Міністерство оборони РФ влітку заявило, що поряд із літаком Boeing перебував український штурмовик. Але свідчення багатьох експертів, зокрема і російських, з якими поговорили журналісти, спростовують цю версію. Серед експертів були і два конструктори, які брали участь у розробці Су-25: головний конструктор Володимир Бабак і експерт з ефективності авіаційних комплексів Вадим Лукашевич. Обидва в розмові з журналістами WDR, NDR і SZ заявили, що Су-25 не в змозі вести стрілянину на висоті 10 тисяч метрів. Це призвело б до катастрофи самого штурмовика.
Інші бойові машини, наприклад МіГ-29 або Су-27, призначені для такого бою, але не мають у своєму розпорядженні достатньо потужного озброєння, яке могло б зумовити розпад машини типу Boeing на частини в повітрі. Крім того, значна площа розсіювання уламків і раптове уривання записів бортових "чорних скриньок" свідчать проти того, що обстріл міг бути здійснений з бортової гармати. Цього погляду дотримуються і багато інших експертів, наприклад співробітник стокгольмського Міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) Симон Веземан. Boeing просто не міг бути збитий штурмовиком Су-25. Це технічно неможливо.
Четвертий аргумент, який висуває Росія: "Україна мусила закрити повітряний простір". Із цим аргументом журналісти частково погоджуються.
14 липня 2014 року, за три дні до падіння лайнера, що виконував рейс MH-17, над Східною Україною збили транспортний військовий літак Ан-26. Він летів на висоті 6000 метрів. Зі самого початку конфлікту це був перший випадок, коли літак збили на такій висоті. Немає сумнівів у тому, що цілі на висоті 6000 метрів неможливо збити за допомогою легких переносних зенітно-ракетних комплексів. Отже, катастрофа Ан-26 означає, що або сепаратисти мали ракети "земля-повітря", або машину збили російські винищувачі. На зустрічі 14 липня 2014 року в Києві західних дипломатів ознайомили із цими новими обставинами. Експерти, зокрема співробітник SIPRI Симон Веземан, підтверджують, що практично всі зенітно-ракетні комплекси, здатні вражати цілі на висоті 6000 кілометрів, можуть збивати літаки і на висотах до 10-12 тисяч метрів.
Одразу після того, як збили Ан-26, українська влада закрила повітряний простір, але лише до висоти 9750 метрів, тобто нижче від нормальної висоти польотів цивільних літаків від 10 до 12 тисяч метрів. Професор Ельмар Гімулла - адвокат, який спеціалізується на повітряному праві. Він вважає, що рішення української влади було хибним: "Якщо Ан-26 збили із землі, то українська влада спиралася на те, що ракета долітає до висоти в 9750 метрів, розвертається і падає на землю. Це, звичайно, дурниці, багато ракет злітають вище. А якщо Ан-26 збили ракетою з літака, то кожному зрозуміло: літак, який технічно в змозі вести бій на висоті в 9750 метрів, здатен оперувати і вище від цієї стелі". Професор Ельмар Гімулла переконаний: українська влада мусила повністю закрити повітряний простір. Він подав позов до України в Європейському суді з прав людини.
Нагадаємо, офіційне розслідування проводить міжнародна слідча група з Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. Його результатів досі не опублікували.