Колишній офіцер КДБ Юрій Швець на слуханнях у справі про вбивство колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка повідомив, що його товариша могли вбити через інформацію про те, як діючий президент РФ Володимир Путін в 90-х роках "кришував" відмивання грошей колумбійського наркокартелю.
Про це повідомляє ВВС.
Мова йде про оприлюднене на слуханнях досьє на Віктора Іванова, нинішнього главу Федеральної служби з питань контролю за обігом наркотиків та одного з довірених осіб Путіна. Цей документ Швець склав у вересні 2006 року на замовлення Литвиненка для компанії Titon.
Швець стверджує, що в досьє була включена інформація про зв'язки Путіна та Іванова із так званим Тамбовським ОЗУ, яке у свою чергу в 90-х роках займалося наркоторгівлею і відмиванням грошей одного з колумбійських наркокартелів. На думку Швеця, це досьє не тільки стало причиною зриву важливої комерційної угоди, від якої Іванов, за його словами, планував особисто отримати $10-15 млн у вигляді "відкату", але й могло серйозно потурбувати самого Путіна.
Крім того, Швець виключив імовірність того, що Литвиненка чи когось іншого за межами Росії могли вбити російські спецслужби без схвалення вищого представника влади, яким у Росії є Путін.
"Це правило КДБ номер один - прикрити свою спину. А прикрити свою спину можна тільки отримавши добро від свого начальника. Особливо в Росії, де вони говорять про побудову вертикалі влади, де є тільки один єдиний бос, який приймає всі важливі рішення, - пояснив Швець . - Будь-який генерал, в тому числі пан Іванов чи інший генерал ФСБ, перед тим, як віддати наказ про ліквідацію Саші або кого завгодно ще в Росії або поза її межами, спочатку забезпечить собі прикриття - про всяк випадок".
Полоній для отруєння Литвиненка зроблено в Росії, - вчений
Уривки з досьє на Іванова, складеного Швецем, вже цитувалися на слуханнях у Високому суді Лондона, і в четвер Швець, який виступав через відеозв'язок з Америки, дав представникам британського правосуддя свою згоду на його повну публікацію.
Як раніше повідомляв на слуханнях свідок Дін Еттью, колишній глава компанії Titon, всього Швецю через Литвиненка було замовлено чотири досьє - на Віктора Іванова, Ігоря Шувалова (нині першого віце-прем'єра російського уряду) і двох російських бізнесменів - Євгенія Туголукова і Кирила Шубського.
Литвиненко, не запитавши у Швеця дозволу, передав копію досьє на Іванова Андрію Луговому, через якого - як вважає Юрій Швець - російські спецслужби і дізналися про існування цього вкрай компромітивного для Іванова і Путіна документа.
Юрій Швець - у минулому кадровий офіцер КДБ, випускник Інституту зовнішньої розвідки імені Андропова, який працював у 80-х роках резидентом в США і звільнився зі служби в 1990 році. У 1993 році він емігрував до США і з 1997 року працює у сфері "дью ділідженс" - збору інформації та оцінки комерційних ризиків для компаній, що збиралися вести бізнес в Росії. Сам Швець описує себе як однокурсника Володимира Путіна.
"Тільки Путін опинився в числі одного відсотка невдах на курсі, яких визнали непридатними для служби у зовнішній розвідці", - зазначив Швець.
У 2002 році
Швецю замовили роботу із записами прослуховування колишнього президента України Леоніда Кучми в рамках розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Швець мав зробити текстові роздруківки записів, що налічували сотні годин розмов Кучми зі своїми підлеглими. Цю роботу погодився оплачувати Борис Березовський: Швець прилетів до Лондона і так познайомився з Олександром Литвиненком. Робота з архівом записів прослуховування Кучми зіграла згодом важливу роль у подіях, що стосувалися смерті Литвиненка від отруєння полонієм.
Швець пояснив, що, складаючи досьє на Віктора Іванова, він здебільшого користувався інформацією, отриманою ним від самого Литвиненка. Зокрема, за його словами, Литвиненко в 90-х роках займався розслідуванням діяльності Тамбовського ОЗУ і таким чином сам виявив її зв'язок з Віктором Івановим.
Однак, за словами Швеця, саме з прослуханих ним розмов Кучми зі співробітниками СБУ у нього і з'явилася інформація про можливу причетність до наркоторгівлі Володимира Путіна, коли той працював в адміністрації Санкт-Петербурга.
Адвокат вдови Литвиненка Бен Еммерсон зачитав уривок з досьє на Віктора Іванова: "Це був дивне час. Іванов, голова управління ФСБ у справах боротьби з контрабандою, співпрацював з Тамбовським ОЗУ у спробі отримати контроль над морським портом Петербурга. Порт використовували гангстери для контрабанди колумбійських наркотиків в Європу. Путін, який працював тоді в адміністрації міста, був консультантом у компанії SPAG, яка, за наявною інформацією, займалася відмиванням грошей колумбійського наркокартелю в Петербурзі. Кумарін, лідер Тамбовського ОЗУ, входив до ради директорів однієї з дочірніх компаній SPAG".
Як уточнив Швець, "це була доповідь української служби безпеки СБУ президенту Кучмі, і "як така, так, це була секретна доповідь". Вона була усна: глава СБУ Деркач доповів про документи, які СБУ отримала в Європі і які демонстрували, що Путін пов'язаний зі SPAG, щодо якої в Німеччині та Ліхтенштейні проводилося розслідування про її зв'язки з відмиванням грошей для колумбійського наркокартелю".
"Розслідування діяльності SPAG було загальновідомим фактом. Не було загальновідомо те, що Путін був частиною SPAG і що російські спецслужби витрачали величезну кількість грошей на викуп інформації про це розслідуванні в Європі", - зазначив Швець. За його словами, доповідь була дуже небезпечною для Путіна, "тому що, наскільки мені відомо, це був єдиний приклад інформації, заснованої на документах. Інші дані, які я бачив в Інтернеті, - не більше ніж чутки, засновані на чутках, на анонімних джерелах і так далі". Крім того, він зазначив, що "у мене є розшифровка доповіді, зробленої президенту Кучмі головою служби безпеки".
Швець стверджує, що жодного разу не чув прізвище Луговий до смерті Олександра Литвиненка, але знав, що Литвиненко співпрацює зі ще одним "джерелом". Саме від цього джерела Литвиненко і передав копію досьє на Іванова - щоб, за його словами, показати, як треба робити такі звіти.
Протягом двох днів після 1 листопада 2006 року Литвиненко розмовляв зі Швецем і запевняв його, що у нього просто харчове отруєння. Потім, коли серйозність становища стала очевидною, Литвиненко ще два дні переконував Швеця, що його отруїв Маріо Скарамелла. І лише потім визнав, що в день отруєння зустрічався ще й з двома росіянами, один з яких - Луговий. "І я йому тут же сказав - їх і треба шукати!" - зазначив Швець.
Швець також висловив сильний скепсис щодо версії вбивства Литвиненка, висловленої раніше на слуханнях італійцем Маріо Скарамеллою і ще одним фахівцем із "дью ділідженс" Євгеном Лимарьовим. Скарамелла стверджує, що він отримав від Лимарьова попередження про підготовку замаху на Литвиненка і Березовського - і на зустрічі з Литвиненком 1 листопада саме намагався попередити його про небезпеку. Швець називає інформацію про Лимарівський "список потенційних жертв" дивною і навіть сміховинною. На його думку, інформація про настільки серйозні плани російських спецслужб просто не могла просочитися і стати відомою відразу стільком людям - Лимарьову, Скарамеллі та іншим. Швець вважає, що рішення про ліквідацію Литвиненка ухвалювалося оперативно - щонайраніше у вересні 2006 року.
"Я так розумію, що через моє досьє угода не відбулася, і Іванов особисто не отримав очікуваного "відкату". Відкат мав становити 10-15 мільйонів доларів", - повідомив Швець. На його думку, Віктор Іванов має репутацію дуже мстивої людини.
"У досьє містилася інформація і про участь Путіна в наркоторгівлі, і я думаю, Іванов з Путіним не хотіли, щоби про це дізналися на Заході", - підкреслив колишній співробітник КДБ.
Олександр Литвиненко помер 23 листопада 2006 року в лікарні Університетського коледжу Лондона від отруєння радіоактивною речовиною полоній-210, доданою, як вважають британські спецслужби, в чай, який Литвиненко випив під час зустрічі з колишніми співробітниками ФСБ Андрієм Луговим (нині депутат Держдуми від ЛДПР) і Дмитром Ковтуном.
Громадське розслідування, або, як воно називається офіційно, відкрите дізнання за фактом смерті Олександра Литвиненка, проводиться за рішенням Високого суду Лондона, який таким чином задовольнив прохання вдови Олександра Литвиненка, Марини. Головна мета розслідування - відповісти на запитання про те, чи була російська влада причетною до загибелі Литвиненка.
Наступне засідання у Високому суді в Лондоні відбудеться в понеділок 16 березня.