В жодному словнику немає визначення терміну "антикрихкість", а сам Талеб вважає, що його корені варто шукати у філософії стоїків – Фалеса та Сенеки.
Поняття "крихкість" досить зрозуміле: ним можна описати, скажімо, властивість глиняного горнятка розбиватись при падінні. Щоб перейти від "крихкості" до "антикрихкості", треба пройти такі етапи: стійкість і гнучкість.
Стійкість - це здатність об’єкта протидіяти зовнішнім потрясінням, залишатися таким, яким він є, під їхнім впливом. Скажімо, металеве горнятко стійке – воно не розбилося б в результаті падіння. Гнучкість – це здатність змінюватися під впливом зовнішніх факторів, а потім повертатись у попередній стан.
"Антикрихкість" – це не те ж саме, що стійкість чи гнучкість. Гнучке залишається після дії шоку тим самим; "антикрихке" стає кращим. А отже, концепція "антикрихкості" дозволяє отримувати вигоду від непередбачуваних потрясінь у зовнішньому та бізнес-середовищі.
На відео нижче - презентація книги Талеба у Лондоні у 2012 році, англ.
Тези "антикрихкості"
Талеб вбачає "антикрихке" у всіх явищах, у всіх сферах людської діяльності. І стверджує, що нам потрібно знаходити користь у шоку замість того, щоб бачити в ньому негатив. Ось декілька тез Талеба, що стосуються поняття "антикрихкість":
- На коробках з крихкими продуктами є попереджувальні надписи про необхідність поводитись з ними обережно. На "антикрихкій" речі потрібно було б писати: "кидайте мене сильніше, від цього я стану тільки кращою".
- Якщо "антикрихкість" - це властивість всіх складних систем, що вижили, то, позбавляючи ці системи мінливості, випадковості і стресу, ми, по суті, їм шкодимо. В результаті такі системи слабшають, руйнуються і вмирають. Тому складну систему потрібно свідомо піддавати стресу.
- Майже все, що нав’язується нам згори, блокує нашу "антикрихкість", робить нас "крихкими" та заважає розвитку.
- Підвищення "антикрихкості" можливе за рахунок зменшення інтегрованості системи. Наприклад, багато економістів ще при введенні в обіг євро говорили про можливі негативні наслідки такої інтеграції. Якби євро не було, окремі країни могли б краще протистояти кризі – та ж Іспанія просто б девальвувала свою валюту, і економіка б вирівнялась. Федеральний устрій США із місцевими федеральними резервами дозволяє краще управляти економічною системою.
- Компанії, економічні системи, способи управління державою – все це буває менш чи більш "крихким". Часто велике є крихким, а маленьке – антикрихким. Це можна побачити на прикладі розвалу великих країн (як-то СРСР). Талеб також вважає, що завеликі корпорації не можуть довго існувати. А маленькі компанії, на його думку, працюють набагато ефективніше, ніж великі.
- Складна система не вимагає складності управління; чим простіше – тим краще. Наш світ побудований дуже просто, на простих речах, розкодувати які - дуже складно. Сила в простоті, але складність в тому – як знайти цю простоту. Досвід показує, що складна формула, скоріш за все, не є правильною. Правильні формули – прості, але вивести їх нелегко.
- Система "антикрихка", якщо її елементи крихкі. Кожний елемент має бути готовий до перебудови та заміни, тоді система буде стабільною. Зокрема, Талеб говорить про монетарну політику та валютний курс – фіксування його призводить до різких і болісних наслідків.
- Весь світ наразі заточений на "крихкість", бо глобальні корпорації заробляють на ній. Прикладом є медицина і фармацевтична галузь, реклама якої спрямована, в основному, на здорових людей. Тих, хто здатен платити гроші за уникнення мінімального відхилення від - часто ефемерної - норми здоров’я.
Дещо про гнучкість
В фінансах концепція гнучкості широко використовується і носить назву real options (теорія реальних опціонів). Вона передбачає, що як тільки ви починаєте займатись якоюсь справою, то відкриваєте для себе величезну кількість можливостей. Як свідчить статистика, 80% найуспішніших компаній у процесі еволюції відхилились від своєї первинної стратегії. Починаючи з однієї ідеї, вони перейшли до зовсім іншого виду діяльності, який виявився вигіднішим.
Як теорія гнучкості (реальних опціонів), так і концепція "антикрихкості" передбачають, що до ризику треба ставитись позитивно. Чим більше гнучкості ви закладаєте у свій бізнес (навіть якщо його архітектура не до кінця прописана), тим успішніше ви зможете скористатися шансом інвестувати у новий перспективний напрям діяльності. Гнучкість – це додаткова потужність, можливість розширення ринку, зміни чи призупинення діяльності.
Цінність помилки
"Від помилок ми стаємо сильнішими. Помилка в бізнесі – це просто витрати, які ведуть до більшого успіху; чим більше помилок ми зробимо – тим менше нам залишилось зробити", - пише Талеб.
Основні шоки в житті – це результат наших помилок. Але найважливіше - конструктивне сприйняття цього стресу, аналіз помилок. На них ми вчимось і приходимо до чогось нового, чого навіть не планували. Велика частина світових відкриттів з‘явились саме таким чином.
Кожна помилка (в бізнесі чи в житті) має ставати джерелом інформації. Скажімо, коли фінансовий інвестор купує компанію, помилки, які вона вже колись робила, йому не "передаються", і новий менеджмент може їх знову повторити. Цінність компанії в цьому випадку – попередній управлінський апарат та власник.
Шокова "імунізація"
В Талеба є власна думка і про медицину: з його точки зору, вона часом більше шкодить, ніж допомагає. Адже часто треба перехворіти на щось у легкій формі, щоб організм став стійким до цієї хвороби. За таким принципом працює гомеопатія: кожна гранула являє собою фактично отруту. Але приймаючи її маленькими дозами, регулярно, можна убезпечити організм від майбутніх серйозних шоків зовнішнього середовища.
Схожий принцип діє і в інших системах, скажімо, у спорті та бізнесі. Талеб вважає, що тільки постійне збільшення навантаження дає результат у спортсменів. В управлінні це працює через постановку перед працівниками завдань на межі їх можливостей. Це розвиває, стимулює, дає можливість рухатись далі, люди стають сильнішими та досвідченішими.
Виховання стресостійкості мені здається дуже важливим і у вихованні дітей. Багато батьків хочуть вберегти дітей від усіх можливих шоків: не віддають до дитячого садочку через можливість зараження вірусами, наймають цілу команду вчителів, оберігають від будь-яких стресів. Така людина не виростає сильною, самостійною особистістю; через свою інфантильність вона не може протидіяти загрозам, навіть невеликий стрес вводить її у стан повного паралічу.
Насправді для виховання стресостійкості можна не здійснювати ніяких особливих заходів, а просто відпускати дітей у зовнішнє середовище – воно все зробить за вас. А можна й займатись формуванням "антикрихкості" цілеспрямовано, створюючи для дитини додаткові шоки. Дози стресу мають бути невеликими (щоб не нашкодити), але постійними, із поступовим нарощенням.
"Антикрихкість" та освіта
Як світові вийти із глобальної кризи та продовжити розвиток? Відповідь на це питання - розвивати інноваційність, яка, в свою чергу, залежить від способу виховання людей – інноваторів. Багато експертів, у тому числі Талеб, вважають, що сучасна освіта цьому не сприяє, а навпаки, виховує шаблонне мислення, а не креативність. Тому технічний прогрес та інновації залежать скоріше від "антикрихкких" індивідів та їх толерантного сприйняття ризику, аніж від формальної освіти.
Майже всі відомі люди часто прогулювали школу чи університет, і в основному займались самоосвітою, на важливості якої наполягає Талеб. Чим різноманітнішим буде ваше читання, чим більше ви шокуватимете свій мозок, тим більше ідей прийде вам в голову. Саме в цьому Талеб вбачає основу напрацювання персональної "антикрихкості".
Найбільше наблизилась до "антикрихкого" підходу до освіти Британія. Її підхід вирізняє акцент на командній і комплексній проектній роботі. Кожен знаходить те, чим йому цікаво займатись в певному проекті, і так відбувається обмін знаннями, пошук і прийняття спільного рішення, і кожен член команди несе відповідальність за свій напрямок вирішення проблеми.