Французький філософ і письменник Бернар-Анрі Леві, який нещодавно приїжджав до Києва і виступав на сцені Майдану, закликав Європу виїхати з Сочі, бойкотувати закриття Олімпіади на знак протесту проти подій в Україні.
Свою позицію Леві висловив у колонці, опублікованій у газеті Le Monde.
Філософ також закликає лідерів європейських країн скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН.
Ми публікуємо звернення Бернара-Анрі Леві до лідерів європейських країн (джерело - ИноСМИ):
Уранці в середу нашим поглядам постали дві картини. Осяяний дівочою чистотою сніг на трасі в Сочі, якою під грім оплесків глядачів мчать кращі лижники.
І кров на снігу біля барикад на київському Майдані, яка пролилася після того, як спецпідрозділи української влади з відмашки Путіна отримали наказ перейти в наступ.
Здавалося, ми вже до всього звикли. До байдужості при вигляді загибелі 130 тисяч сирійців, жертв кривавого безумства Башара Асада, якому протегує той самий Володимир Путін. До сумної долі незліченних чеченців, яких "замочили в клозетах", за висловом президента Всієї Русі. Ще із часів кинутої напризволяще Іспанської республіки ми звикли до того, що Центральною Європою офірують. Нас не здивувала бездіяльність під час військового стану в Польщі на початку 1980-х років. Ми засвоїли, що демократія ніколи не захищає своїх цінностей.
У цьому накладанні двох картин, галопу олімпійського свята і похорону європейської мрії одного з останніх народів, який досі вірив у неї, є щось таке, що б'є по свідомості і змушує боляче стиснутися серце.
Питання до керівництва Європи, чиї прапори і стяги зараз зневажають брудними ногами, пані Ештон, панове Баррозу, Шульц та іже з ними: хіба ваше місце зараз не там, у Києві, на охопленому вогнем Майдані, який активісти перейменували на площу Європи? Питання до панів Олланда й Обами, постійних членів Ради Безпеки, які, як повідомив учора ввечері міністр відновлення виробництва Арно Монтебур, обговорили українське питання на зустрічі у Вашингтоні минулого тижня: загиблі у самому центрі Європи, сотні поранених бійцями спецпідрозділів людей (за словами очевидців, ті готові піти до кінця), стіна вогню на чудовій площі, яку мирно зайняв народ, що прагне висловити любов до батьківщини - хіба все це не варте екстреного скликання згаданої вище Ради? Хіба ця провокація, холоднокровний і самовпевнений злочин не є ультиматумом режиму і його покровителя?
Нарешті, я звертаюся до олімпійських комітетів країн-учасниць сочинських Ігор, які вперто не помічають трагедії, що розгортається за декілька сотень кілометрів, і, немов нічого не сталося, говорять про ідеали олімпійського руху, прапор котрого цього року ніс жорстокий убивця: вам не здається, що ваші медалі заплямовані кров'ю? Ви не замислюєтеся про закривавлений київський сніг, який, утім, займає всі помисли господаря Олімпіади? Хіба ви не помічаєте абсурдної, щоб не сказати образливої поведінки, спроби до останнього миті останнього дня цієї зіпсованої Олімпіади вдати, що існують два Володимири Путіни: грізний цар, який у вівторок вдень дав своєму лакеєві Януковичу дозвіл убивати, і завсідник трибун, який буквально світиться щедрістю і великодушністю?
Олімпійські ігри завершуються через кілька днів. Залишається мало, дуже мало часу, щоб відмовитися від участі в цій виставі, яка все дужче нагадує похмурий маскарад. Залишаються лічені години для того, щоб урятувати хоча б залишки честі і не повертатися додому в каламутному ореолі заплямованої каяттям і докорами сумління слави.
Підімо із Сочі або хоча б бойкотуймо церемонію закриття так, щоб XXII зимові Олімпійські ігри не увійшли в історію як ігри ганьби і поразки Європи.