Затверджений у п'ятницю законопроект про внесення змін до закону про мови встановлює 75-відсоткову квоту мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів.
Про це пише видання "КоммерсантЪ-Украина", до рук якого потрапив цей документ.
Передачі та фільми іншими мовами слід дублювати, озвучувати державної мовою або забезпечувати субтитрами державною мовою. На думку голови Держкомтелерадіо Олександра Курдиновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона є "поверненням до того, що було чинним в Україні понад десять років": "Але з погляду ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, зважаючи на бізнес-інтереси".
Загалом запропоновані зміни практично повністю змінюють суть мовного закону. Зокрема, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судочинстві та діловодстві, в діяльності органів державної влади, Збройних силах, у сфері науки і освіти, рекламі.
До регіональних мов нова редакція закону зараховує білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдовську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку й угорську мови. Вказується, що їм може бути надана держпідтримка, але лише якщо на конкретній території проживає не менш ніж 30% носіїв такої мови.
Варто зазначити, що, відповідно до чинної редакції закону, визнання мови регіональною дозволено там, де число її носіїв становить не менш ніж 10%.
Мається на увазі, що в Україні буде ухвалено близько 4 тис. законів для кожної конкретної території, що, безумовно, є абсурдом, просто підриває мовну ситуацію в Україні, а питання захисту прав людини та реалізації Хартії регіональних мов доводить до абсурду. Це цинічне, хамське, образливе ставлення до 15 млн громадян України, права яких, по суті, спробували розтоптати
— Вадим Колесніченко, співавтор закону про мови
Зібравши підписи щонайменше 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною Радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до Ради, яка "ухвалює закон про підтримку та захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища чи міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.
Нагадаємо, групу з доопрацювання закону про мови створили за дорученням Президента Віктора Януковича 8 серпня, одразу після підписання резонансного закону.