Мікродозинг і заборони
Поняття «мікродозинг» з’явилось у середині минулого століття під час досліджень різних психоделічних речовин: ЛСД, МДМА (екстезі), псилоцибіну та мусцимолу, що є у мухоморах.
Науковці й ентузіасти приймали такі речовини в малих дозах, але регулярно. Проте на початку 70-х років ці речовини потрапили під повну заборону та були визнані наркотичними. Інші країни приєдналися до тотальної заборони, тому дослідження на роки припинили.
В Україні ЛСД, МДМА та псилоцибін поза законом, тому немає можливості досліджувати їх. Але мухоморів ця заборона не торкнулася. Тому вони… Ні, не в правовому полі. Їх наче ніде нема, та вони всюди.
У нас є Українська асоціація психоделічних досліджень (UPRA): організація, що у співпраці з МОЗ працює над просуванням клінічного використання психоделічних речовин. Зокрема мухоморів. У цій асоціації лікарі, психологи, науковці. Вони кажуть, що так прагнуть допомогти людям з ПТСР, депресіями й іншими психологічними проблемами, використовуючи психоделіки як психотерапевтичний інструмент.
У крамницях і аптеках тренд на продукти з коноплями: тестуємо на собі й пояснюємо деталі
Що може зробити мухомор
Співзасновник UPRA, психолог у навчанні Артем Лапатанов занурився в тему мікродозингу мухоморів. Вивчає результати досліджень науковців з різних країн. Проводить інтеграційно-терапевтичні групи, де кожен учасник паралельно мікродозить. Пише магістерську роботу про це. Проте на відміну від російської пропаганди, з мікродозингом дійсно не все так однозначно.
«Почну науково, — зосереджено каже Артем. — Основні алкалоїди червоного мухомора (аманіта мускарія) — це мусцимол та іботенова кислота. Вони є молекулярними аналогами основних нейротрансмітерів нашої нервової системи: ГАМКу і глутамату. Вони відповідають за реактивну й гальмівну систему відповідно. На мою думку, мухомор діє як модулятор цих систем, що призводить до стабілізації нервової системи. Тому теоретично мікродозинг мухомора може знижувати рівень тривожності, вирівнювати емоційний стан, покращувати сон і циркадні ритми людини загалом. Похідна від цього процесу — зросте рівень енергії. Від тих людей, які практикували мікродозинг, я чув підтвердження цих припущень. Проте це тільки одна сторона медалі».
Мікродозинг — це зустріч зі своїми демонами
Якби мікродозинг мухомора мав тільки позитивний вплив на психічний і фізичний стан людини, цієї статті ви зараз не читали б. Артем продовжує: «У психоделіків, до яких належить і червоний мухомор, немає прямої фармакологічної дії. Коли ти приймаєш доказові ліки, то знаєш, як саме вони подіють. З мухоморами це не так. Наприклад, є людина у стані тривалого стресу. Як ми з вами. Через надлишок важких переживань її емоції капсулюються та можуть витіснятися. Людина починає вживати мухомор, він стабілізує психіку — і тоді з’являється ресурс для виходу заблокованого й непрожитого. Виходить, що чекаєш фармакологічну обіцянку пасивного зцілення: приймай А і гарантовано отримаєш Б… І цього не відбувається. Приймаєш А й отримуєш контакт зі собою».
За словами Артема, під час мікродозингу нерідко багато плачуть, бояться, тривожаться. Не знаючи механізму, описаного ним, можна подумати, що ці гриби не працюють чи мають зворотний ефект. Для частини людей такі побічки стають приводом припинити вживання: «Часто просто важко зрозуміти: що ж зі мною відбувається? Чому я таке відчуваю?». І з цим може допомогти психотерапевт. На думку Артема, мікродозування — інструмент психотерапії, що дає більше глибини, можливість працювати з підсвідомістю. Це зустріч зі своїми демонами. Питання, чи буде людина з цим далі щось робити. Далеко не всі, купуючи мухомор, готові до такого.
Тут ми зупинимось і скажемо, що наразі немає наукового консенсусу чи ґрунтовних досліджень, які підтверджували б користь мухоморів у такій терапії. Немає твердих доказів, що мухомори безпечні й ефективні. Це все ще питання наукових дебатів і потреби в подальшому вивченні.
Психотерапія з мухоморами
Артем кілька років виношував ідею терапевтичних груп, де всі учасники вживатимуть мухомор і зможуть обмінюватися досвідом, паралельно працюючи з психотерапевтами.
Кілька місяців тому стартувала перша група, йде набір у другу: «Ми працювали один місяць, зустрічалися раз на тиждень. Серед нас були медики, військові, психотерапевти, айтівці, інженери. Дорослі, кожен прийшов з власним запитом. Усіх об'єднав інтерес до мікродозування: як воно може допомогти і як краще використовувати». Каже, що є люди, яким стало краще.
Вам можуть продати гриб будь-якої якості
Нині ринок грибів для мікродозингу великий: Артем нарахував 16 різновидів у вільному продажу. Крім червоного мухомора, є ще панцирний, їжовик гребінчастий, гриб веселка, чага, кордицепс. І все це різноманіття ніким не перевіряється й не регулюється.
Грубо кажучи, вам можуть продати гриб, що виріс у невідомих умовах: «Магазинів багато. Часто це кустарне виробництво, бо одна людина може сама зібрати гриби, насушити, подрібнити й упакувати в капсули. Продають їх як БАДи. Це не ліки, тому вони не проходять сертифікації. Є виробники, які дбають про якість свого товару, віддають зразок кожної партії в лабораторію на перевірку наявності важких металів. Можна попросити сертифікат, але продавець може тільки раз це зробити і далі збирати гриби “десь під Чорнобилем”».
Гарвардська медична школа застерігає, що дуже легко отруїтися неправильним типом грибів, оскільки в природі існує багато видів, схожих на вигляд, але деякі можуть пошкодити печінку, спричинивши важкі захворювання або навіть смерть.
Тобто купуючи щось у когось, ви ризикуєте. А як щодо отруйності самих грибів? Чому багато років нас лякали мухомором? «Аманітова група грибів, про яку ми зараз говоримо, досить широка. Коли знань про неї було мало, могли змішати мухомор, який аманіта мускарія, в одну купу з аманіта фалойдес — блідою поганкою. А вона дійсно смертельно токсична, найтоксичніша у світі. Також мухомор містить мускарин — отруту. Але щоб померти від мухомора через мускарин, треба за раз з’їсти близько ста кіло цих грибів».
Щоб мікродозинг додався до переліку доказових препаратів, потрібні широкі дослідження, протоколи, за якими працюватимуть фахівці, каже психотерапевт і психіатр Роман Панюшкін: «Зараз побільшало клієнтів, які прийшли до мене в терапію після початку мікродозингу. У них актуалізувалися травматичні події минулого, дитинства. Людина розуміє: самотужки не вийде впоратися з тим, що випливло на поверхню. Мікродозинг не чарівна пілюля, що розв'яже усі ваші проблеми».
