Вітренко і запаси
Ще у квітні цього року уряд перепризначив Юрія Вітренка головою правління НАК «Нафтогаз України» строком на один рік. Та вже у вересні він публічно заговорив про можливу відставку.
Серед іншого, це пов’язано із суперечностями між НАК і урядом щодо боргів компанії. Зокрема, Кабмін виступив проти планів Нафтогазу витратити $400 млн на оплату єврооблігацій компанії. Урядовці переконані, що ці кошти краще скерувати на підготовку до зими. Зрештою, в уряду є погоджена політика реструктуризації всіх боргів – і державних, і держкомпаній. Усі домовилися про відстрочку виплат, крім НАК.
У підсумку 26 липня Кабмін не дозволив Нафтогазу розрахуватися за єврооблігаціями, тож компанія оголосила дефолт. При цьому в НАК знову акцентували: коштів на рахунках достатньо, щоб не допустити цього.
Частину боргів усе ж реструктуризували, однак власники єврооблігацій 2022-го і 2026 років, за повідомленнями НАК, не погодилися на пропозицію про відтермінування виплат.
У Кабміні знову наполягли на відтермінуванні виплат і навіть не виключили можливостей кадрових ротацій у компанії, якщо не вирішити це питання.
«Побачимо», – сказав у вересні прем'єр Денис Шмигаль у відповідь на запитання LB.ua, чи ініціюватиме уряд, який фактично виконує функції наглядової ради Нафтогазу, зміну керівництва компанії, якщо угоди з кредиторами не буде. Та на тлі надскладної підготовки до зими питання зміни керівництва НАК зникло з публічної дискусії.
У відповідь Вітренко заявив, що готовий піти у відставку, якщо це допоможе реструктуризувати борг компанії.
Крім питання боргів, у прем’єра та Юрія Вітренка були публічні дискусії з інших питань. Зокрема, вони мали різні погляди на необхідні запаси газу для проходження зими: Денис Шмигаль вимагав 19 млрд м куб., а керівник Нафтогазу заявляв, що достатньо і 14 млрд.
В уряді, зрештою, мусили зменшити показники планових запасів. Як зазначав у вересні Денис Шмигаль, за скоригованими планами, на початок жовтня у сховищах слід накопичити 15,5 млрд куб. м газу. Ще 2 млрд куб. м додатково за певних умов можуть надати США.
У жовтні йшлося про навіть менший рівень – 15 млрд. Таку цифру озвучив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, який є головою Штабу з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2022/23 років.
«На 15 листопада ми матимемо 15 млрд кубометрів газу. Цього нам достатньо для проходження опалювального сезону», – сказав він.
Тобто станом на кінець другої декади жовтня в сховищах не було навіть 15 млрд куб. м газу.
Однак опалювальний сезон стартував. Навіть попри масовані обстріли росіянами критичної інфраструктури.
І от за три дні до відставки Вітренка Нафтогаз ухвалив дуже суперечливе рішення про припинення постачання газу Трипільській ТЕС – оскільки вона має борги за спожитий газ за минулі роки. Трипільська ТЕС критично важлива для електро- та теплозабезпечення Києва і Київської області. До того ж вона, як і Нафтогаз, належить державі.
Рішення швидко зупинили. А вже 1 листопада Вітренко подав у відставку.
Варто зазначити, 3 жовтня Олексій Чернишов заявляв, що заборгованість підприємств теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз України» не є підставою для відмови в укладанні договорів на постачання їм газу.
Та лише запасами газу та реструктуризацією боргів можливі питання до Вітренка як голови НАК не обмежуються. Ще рік тому попередній керівник Нафтогазу Андрій Коболєв розповідав LB.ua, що, попри заяви нового керівництва, у НАК серйозні фінансові проблеми.
«Нафтогаз уже не має коштів. Зовсім. Як би не обернулись події, у подальшому все буде залежати від іноземної допомоги», – зазначив у коментарі LB.ua директор Центру досліджень енергетики й експерт Центру оборонних стратегій Олександр Харченко.
Із міністрів у НАК
Чернишова називають головним кандидатом на посаду керівника НАК «Нафтогаз», бо у вівторок, 1 листопада, Кабінет Міністрів припинив повноваження Юрія Вітренка як голови правління НАК «Нафтогаз України».
Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Тепер замість Юрія Вітренка міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов очолить НАК «Нафтогаз України». Це може статися відразу після того, як парламент прийме його відставку з посади міністра.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у телеграмі повідомив, що міністерство, яке очолює Чернишов, можуть об’єднати з Міністерством інфраструктури. Керуватиме ним чинний міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Проте питання об’єднання відомств ще не вирішено остаточно. Співрозмовники LB.ua у парламенті зазначили, що для його ухвалення поки що недостатньо голосів.
Новий глава Нафтогазу отримає вельми проблемну структуру.
«Юрій Юрійович (Вітренко. – LB.ua) фактично зруйнував ту роль Нафтогазу, якою вона була за часів Коболєва, коли НАК виступала носієм реформ на ринку й опорною точкою для міжнародних партнерів, які вважали її прикладом можливих успішних перетворень. При цьому вони максимально їй сприяли у всіх можливих напрямках. Та після того, як реформу корпоративного управління в компанії фактично згорнули, ми могли спостерігати, як представники Світового банку та ЄБРР, які оголошують про кредити для України, обіцяли заплатити кошти за газ напряму продавцям, аби лише ті кошти не потрапили до НАК. Тому першочергове завдання будь-якого нового керівника – це повернення довіри», – переконаний Олександр Харченко.
За його словами, доля Нафтогазу буде залежати від того, чи зможе новий керівник, незалежно від його прізвища, забезпечити повернення до ефективного корпоративного управління, з демонстрацією чіткої, прозорої стратегії роботи компанії. В іншому разі, впевнений він, компанію чекає банкрутство та розподіл на частини, зокрема, з виділенням газовидобування в окрему структуру.
«Резерву міцності в компанії вже немає. Звісно, Кабмін може накачати її грошима, та тоді це буде чорна діра для бюджету, яку не дозволить МВФ», – сказав Олександр Харченко.
Та урядовці переконані, що зміна керівництва НАК не вплине на рівень забезпеченості газом населення та промисловості.
«Був один менеджер, буде інший. Це зміна керівництва. Я вважаю, що не треба прив’язувати ситуацію з погляду забезпечення газом з конкретною людиною. Це система, вона працює. Це не вплине на забезпечення газом ні населення, ні промисловості», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.