Реформа українського енергоринку проводилася поспішно і без попередньої підготовки до нових умов роботи. Про це йдеться в огляді ринку електроенергії МЕМО, виконаного дослідним центром Berlin Economics за підтримки Міністерства охорони навколишнього середовища Німеччини, пише "Бізнес.Цензор".
Згідно з висновком німецьких експертів, перехід на нову модель енергоринку мав ряд істотних недоліків. По-перше, ціна електроенергії для кінцевих споживачів зросла на 15% після того, як з 1 липня 2019 р. енергоринок почав працювати за новою моделлю.
Виявилося, що тариф оператора магістральних ліній електропередачі НЕК «Укренерго» необґрунтовано завищений, оскільки в розрахунках компанії містилися помилка обсягів передачі. Після коригування тарифу електроенергія для промисловості трохи подешевшала, але все одно залишилася вищою, ніж до реформи.
По-друге, програмне забезпечення системи управління енергоринком MMS не запрацювало в повному обсязі навіть через рік після початку роботи самого енергоринку в нових умовах. Як наслідок - відсутність прозорості на балансуючому ринку і ринку допоміжних послуг (РДП).
Як відзначають експерти Berlin Economics, ціни РДП не є загальнодоступними, побудовані обсяги контрактів публікуються тільки з щоденної деталізацією і без додаткової інформації. Дані балансуючого ринку публікуються зі значною затримкою в часі. Положення ЄС 1227/2011 про прозорість оптового ринку електроенергії REMIT досі не застосовується в Україні.
Національна комісія регулювання енергетики вимагає провести аудит програмного забезпечення енергоринку. Але поки неясно, хто і коли буде його проводити.
Далі, як повідомляють німецькі експерти, мінімальні цінові обмеження балансуючого ринку пов'язані з показниками ринку «на добу вперед» (РДВ). Цей взаємозв'язок дозволив окремим учасникам ринку маніпулювати цінами РДП з використанням недоліків прийнятого законодавства.
В результаті електроенергія в Україні в основному значно дорожча, ніж на ринках ЄС. Ціни, близькі до обмежень, свідчать про відсутність конкуренції на ринку. Енерготрейдери пристосовують поведінку і подають заявки, близькі до цінових обмежень.
Крім того, приватні компанії, як менш регульовані учасники, мають перевагу перед найбільшими гравцями на ринку - такими, як держпідприємства «Енергоатом» і «Гарантований покупець», вимушеними розкривати інформацію про свої стратегії в рамках ПСО.
Ринкова влада «Енергоатому» на ринку двосторонніх договорів (РДД) була обмежена ПСО, тоді як влада найбільшого приватного енергохолдингу ДТЕК залишилася без уваги державних регулюючих органів.
ДТЕК має ринкову владу на більшості сегментів ринку в об'єднаній енергосистемі: домінує на РДД, контролює близько 40% роздрібної торгівлі електроенергією, може впливати на ринкову ціну на РСН, змінюючи обсяги попиту за допомогою торгівлі всередині своєї групи.
У висновку експерти Berlin Economics відзначили, що зона об'єднаної енергосистеми України досить велика, щоб встояти перед конкуренцією з боку Росії і Білорусі. Однак питання імпорту електроенергії з Росії та Білорусі лежить в політичній площині. Він повністю заборонений з квітня 2020 року.
З економічної точки зору імпорт створює потрібне конкурентний тиск на ринку, але цього рішуче протистоять домінуючі гравці, відзначають експерти Berlin Economics.
«Як показує аналіз даних, активна критика імпорту з Росії почалася в листопаді 2019 року - після того, як ДТЕК не зміг забезпечити значну частку міждержавних перетоків електроенергії», - йдеться в огляді МЕМО. У той же час як показують історичні дані, імпорт з Росії і Білорусі не впливав на безпеку енергопостачання України, підкреслюють німецькі експерти.