Законопроект № 6303, який публічно позиціонують як «захист інвесторів від зловживань на ринку капіталу», перш за все, спрямований на посилення повноважень НКЦПФР як регулятора, а не на захист прав інвесторів. Про це заявив партнер юридичної компанії Esquires Артем Саприкін, повідомляє Цензор.нет.
«Зміст поданого у Верховній Раді законопроекту є суперечливим.
З одного боку, в законопроекті є позитивні положення про обрання кандидатів і призначення членів НКЦПФР, гарантії незалежності її діяльності. З іншого боку - тоталітарний підхід до здійснення НКЦПФР повноважень, наділення її надмірними і значною мірою непотрібними функціями квазіправоохоронного органу і створення підстав для застосування репресивного апарату до учасників ринку. При цьому пропонується, щоб самі учасники ринку оплачували функціонування такого репресивного апарату», - сказав Саприкін.
Експерт зазначає, що збільшення повноважень службовців НКЦПФР неприпустиме без запровадження повноцінної системи стримувань і противаг, яка повинна мінімізувати навіть теоретичну можливість будь-яких зловживань з боку службовця.
Тому позбавлення учасників ринку можливості призупиняти рішення регулятора в судовому порядку (фактично позбавлення права на судовий захист) не повинно навіть вноситися в порядок денний.
«Намір НКЦПФР самостійно, своїми нормативно-правовими актами, встановлювати порядок організації, проведення, терміни, оформлення перевірок є серйозною новелою.
Такі ключові положення повинні міститися виключно в законі», - підкреслив Саприкін.
Він вважає, що наділення НКЦПФР правами і повноваженнями органів досудового слідства і дізнання є абсолютно недоцільним.
«У законопроекті запропоновано надати регулятору право доступу в приміщення, право вилучати на строк до трьох робочих днів документи і електронні носії, вимагати від операторів і провайдерів телекомунікацій надання інформації про надані телекомунікаційні послуги й інших матеріалів. Сподіваємося, що автори законопроекту не мали на меті створення квазіправоохоронного органу і НКЦПФР не в захваті від будь-яких ідей виконання функцій підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність», - сказав Саприкін.
За його словами, внески на регулювання, за рахунок яких планується фінансувати НКЦПФР у майбутньому, за своєю суттю є додатковим податком (хоч база і ставка внесків на регулювання для різних професійних учасників ринку й емітентів цінних паперів відрізняються), який заплановано стягувати з професійних учасників ринку і емітентів цінних паперів. Тому впровадження таких внесків потребує серйозної дискусії і виваженого підходу.
Експерт вважає, що законопроект містить ще низку положень, які потребують суттєвого доопрацювання.
«Концептуально НКЦПФР повинен бути органом, який у сучасних умовах не здійснюватиме суворий контроль за допомогою певного репресивного апарату, а радше розвиватиме ринок цінних паперів, розширюючи й ускладнюючи інструментарій регулювання разом зі зростанням ринку. Отже, вкрай необхідно уникати будь-яких норм, які можуть трактуватися як такі, що надають НКЦПФР неадекватні повноваження, особливо якщо не встановлюється повноцінний і дієвий механізм захисту інтересів учасників ринку», - підкреслив Саприкін.