Хоча Мін'юст розробив, а Верховна Рада прийняла в жовтні 2014 року закон №1701-VII про розкриття реальних власників українських компаній, вони досі можуть залишатися анонімними. Про це йдеться у блозі Андрія Яницького "Форма №4. Імітація реформ від Мін'юсту".
Автор запитав у юристів Sayenko Kharenko Олександра Миколайчика і Михайла Гринишина про ефективність нової форми звітності. Виявилося, що "публічне розкриття кінцевих власників компаній безпосередньо залежить від бажання останніх, а не наявності нової Форми 4 чи факту її подання".
"Беручи до уваги той факт, що юридична особа не зобов'язана подавати, а державний реєстратор не уповноважений перевіряти документи, що підтверджують зв'язок кінцевого власника з юридичною особою або факт відсутності кінцевого власника, розкриття залишається на розсуд самих компаній та їхніх власників", - пишуть юристи.
Якщо власник не забажає бути розкритим, його компанія зможе подати реєстратору Форму №4 із зазначенням підставної особи або особи, яка стверджує, що компанія не має кінцевого бенефіціарного власника.
Крім того, компанії не несуть реальної відповідальності за нерозкриття кінцевих власників.
"Адміністративної відповідальності за неподання Форми №4 можна уникнути подачею "порожньої" форми, а можливість притягнення до кримінальної відповідальності за подачу завідомо неправдивих відомостей з низки причин є далекою", - зазначають юристи Sayenko Kharenko.
Нагадаємо, LB.ua повідомляв про проблеми в роботі державних реєстраторів через нову Форму №4.