Моє бачення місії Міністра аграрної політики та продовольства достатньо просте. Міністр має реалізувати національну аграрну політику. І він не може бути лобістом агрохолдингів.
На жаль, досі інтереси держави часто поступалися забаганкам аграрних олігархів та "агрочиновників". Це підтверджує ганебний стан практично усіх державних підприємств, підпорядкованих відомству. Вони вилучені з конкурентного ринку і є баластом на шиї країни і суспільства.
Сьогодні маємо у підпорядкуванні Мінагрополітики 571 підприємство. З них лише десяток мають ринкову вагу (ПАТ "ДПЗКУ", ПАТ "Аграрний фонд", ДП "Укрспирт", ДП "Артемсіль"). Балансова вартість ще 50 не перевищує 100 тисяч грн. 27 – мають нульову вартість. Ще 154 – у процедурі банкротства або ліквідації.
Із загальної кількості лише 96 підприємств – формально діючі. Лише 20 - прибуткові. Кажу формально діючі, бо їхні показники суперечать економічним реаліям. Продуктовий магазин на столичній Борщагівці має більший прибуток, аніж підприємства, що контролюють тисячі га землі.
Торік сукупний збиток державних агропідприємств сягнув майже 0,5 млрд гривень. При тому, що галузь зростає, набирає економічних обертів. Відтак треба визнати, що державна форма власності, принаймні в агросекторі, безперспективна. Усе доведено до руїни. Ознаки цієї руїни – збитки, борги та соціальна депресія.
При цьому 177 підприємств мають гриф заборонених до приватизації. У скрутних для держави і суспільства умовах вважаю неприйнятним утримувати за бюджетний кошт руїни та безгосподарність.
Треба якнайшвидше приймати політичне рішення щодо приватизації таких підприємств. Роздержавлення через розпаювання лише заборонених до приватизації підприємств дозволить 100 тисячам українців отримати землю.
А продаж залишків їх інфраструктури дозволяє організувати нові виробництва, створити нові робочі місця, забезпечити розвиток сільських територій.
Наш підхід до роздержавлення простий: аналіз, оцінка перспектив і прийняття рішення. Бачу два можливих рішення: приватизація або ліквідація. Третього у даному випадку не дано.
Усі держпідприємства Мінагрополітики об’єднує характерна риса – збитковість. Одна з причин – призначення їх керівників за хабарі. Навіть за прозорих умовах держава – не кращий господарник та розпорядник. А торгівля посадами – саботаж і злочин. Результатом таких призначень завжди ставало збільшення кредиторської заборгованості та незаконне відчуження майна.
Відтак функція держави – реалізація політики. Але аж ніяк не управління господарським процесом.
Два промовистих приклади. У радгоспі-заводі "Великолазівський" лишилось 567 га з 1600 та 34 зруйновані споруди. Вартість цього майна з позиції реального бізнесу – нульова. Сьогодні
Інший приклад – ДП радгосп-завод «Виноградівський». Підприємство має земельну ділянку 753,8 га. Більшу частину нерухомості реалізовано в процедурі виконавчого провадження 2003-2010 років. Сьогодні це підприємство, а також десятки інших, не мають жодних шансів на відновлення економічну активність.
Сьогодні їх ще можна продати, хоча би за відносно невеликі гроші. І відновити виробництво. Але вже за пару років там не буде, що паювати и приватизувати. Тоді програють і держава, і колективи.
Єдине очевидне рішення – приватизація та розпаювання в інтересах працівників підприємства. Ці активи мають приносити державі та місцевим громадам користь. Це можливо лише через роздержавлення.
Хибне суспільне уявлення полягає у тому, що Мінагрополітики прагне власноруч розпродати народне добро. Насправді ця функція передбачена у Фонді держмайна, який є власником усіх державних активів. Функція Міністерства – лише передприватизаційна підготовка.
Мінагрополітики зацікавлено у публічному контролі процесу роздержавлення. Ми запрошуємо журналістів, народних депутатів, представників галузевих асоціацій та місцевих громад, активістів долучитися до дискусії щодо вибору механізмів роздержавлення українського агросектору.
Впевнений, разом пройдемо шлях від роздержавлення до відродження підприємств у конкурентній ринковій економіці.
Мінагрополітики у сфері роздержавлення діє публічно та прозоро. Ми залучили до роботи експертів команди Михаїла Саакашвілі. Працюємо разом і вдячні їм за підтримку. Презентували сайт із інформацією про усі держпідприємства, таймінгом, умовами та зворотнім зв’язком для інвесторів. Розраховую, що 150-180 підприємств передамо на приватизацію вже 2015 року. Навіть 2-3 млн гривень інвестицій у кожне дозволить загалом залучити у галузь до 0,6 млрд гривень. Водночас прогнозована приватизація потужних підприємств збільшить цей показник у рази.
Важливим аспектом роздержавлення є можливість надати земельні паї працівникам цих підприємств. Через розпаювання 40-45% сільгоспугідь 100 тис. селян отримають в середньому 50 га землі.
Важливо врахувати мультиплікативний ефект. За 3-4 роки 200 підприємств галузі здатні вийти на рівень окупності інвестицій і будуть готові реінвестувати.
Україна сьогодні демонструє світу унікальні умови для інвестування. Жодна країна світу не забезпечить настільки швидко такий рівень доходу, як Україна. Ми стоїмо на порозі відкриття європейського ринку для українських товарів. Більший прибуток отримає той, хто першим посяде ще вільні на українському ринку ніші.