Аргентина опинилася в стані дефолту за держоблігаціями вдруге у XXI столітті.
Переговори з фондами-кредиторами в Нью-Йорку під час спроби знайти компроміс вели до останнього, але вже вночі стало зрозуміло, що дефолт неминучий. Офіційно він настав о 08:00 за київським часом, коли добіг кінця грейс-період, відведений на виплату відсотків за бондами, повідомляє РБК.
Дефолт відбувся через боргові невиплати на суму лише 1,3 мільярда доларів.
Аргентині, чия економіка - третя за розміром у Латинській Америці (більш ніж 600 млрд дол), і хедж-фондам, які домагалися від неї повернення давніх боргів, не вдалося дійти згоди.
Предметом суперечки стала частину боргу, через яку Аргентина в грудні 2001 р. оголосила дефолт на 100 млрд дол.
2005 р. і 2010 р. країна провела дві реструктуризації боргу, який припинила обслуговувати 2001 р. Обмін старих облігацій на нові відбувся зі списаннями, що сягали 75%. Але частина інвесторів - близько 7% - не погодилися на умови реструктуризації і вирішили домагатися в судах повної виплати початкових сум. За даними Bloomberg, на кінець 2013 р. сума заборгованості за цими паперами становила 4 млрд дол., із яких облігації на 1,3 млрд дол. належали групі хедж-фондів на чолі з Elliott Management Corp. мільярдера Пола Сінгера.
У жовтні 2012 р. Апеляційний суд другого округу США в Нью-Йорку постановив, що кредитори Аргентини, зокрема фонди, які відмовилися взяти участь у реструктуризації боргу, мають рівні права на отримання виплат. Тим самим Апеляційний суд фактично заборонив Аргентині обслуговувати реструктуровані зобов'язання, поки вона не розрахується перед кредиторами за старими "дефолтними" облігаціями. Буенос-Айрес люто оспорював це рішення, тавруючи хедж-фонди "стерв'ятниками", - і навіть не тому, що на виплати не було грошей: влада не хотіла створювати прецедент, що загрожував аналогічними позовами.
Цей дефолт Аргентини - уже восьмий в історії країни.